3 ГРУДНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ІНВАЛІДІВ

    Ділити людей на хворих і здорових — заняття невдячне, тим паче в нашому мінливому світі, де за якусь мить будь-хто може перейти з однієї категорії в іншу. Власне, на такі роздуми навертає зовсім несвяткова дата — Міжнародний день інвалідів, проголошений насамперед задля того, аби привернути увагу суспільства до проблем тих, хто зненацька опинився сам на сам зі своєю бідою...

    Третього грудня увесь світ солідаризується із людьми з порушеннями здоров'я, задумується над їхніми проблемами, шукає шляхи вирішення. І дуже важливо, що Україна, як європейська держава, бере активну участь у цьому процесі.

    На превеликий жаль, кількість людей з обмеженими фізичними можливостями з кожним роком зростає як в Україні, так і в районі зокрема. На сьогоднішній день у районі проживає 5764 інвалідів різних груп і категорій. Причиною цьому є природні катаклізми, техногенні катастрофи, забруднення навколишнього середовища, дорожньо–транспортні пригоди, вроджені патології і хронічні захворювання тощо.

    За роки незалежності України державна політика стосовно інвалідів зазнала кардинальних змін. Принцип соціального захисту інвалідів полягає у створенні для них у суспільстві відповідних умов та рівних можливостей для реалізації життєвих потреб, здібностей, творчого потенціалу.

    На сьогодні в Україні за рахунок коштів державного бюджету здійснюється реалізація низки програм соціального захисту інвалідів. Серед них такі, як забезпечення протезно–ортопедичними виробами, засобами пересування та реабілітації, спеціальними засобами для орієнтування спілкування та обміну інформацією, спеціальним автотранспортом, санаторно–курортним оздоровленням, виплата грошових компенсацій на бензин, ремонт, технічне та транспортне обслуговування автомобілів, безкоштовне та пільгове встановлення інвалідам 1 та 2 групи телефонів, надання матеріальної допомоги, соціальна, трудова та професійна реабілітація інвалідів, забезпечення безперешкодного доступу до об'єктів соціальної інфраструктури тощо.

    Соціальна, трудова та професійна реабілітація інвалідів - пріоритетний напрямок у діяльності управління праці та соціального захисту населення. В Сарненському районі на даний час працює 1030інвалідів. З метою професійної реабілітації ми маємо можливість направляти інвалідів на навчання у Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів с.Лютіж Київської області, та у Рівненській обласний центр професійної реабілітації інвалідів у с.Олександрія Рівненського району, де інваліди отримують професії перукаря, швачки, соціального працівника, взуттєвика, оператора комп’ютерного набору, молодшої медичної сестри або проходять курс соціальної реабілітації з медичним супроводом.. Протягом 2010 року пройшли таку реабілітацію 17 інвалідів. Діти-інваліди мають можливість пройти реабілітацію в Рівненському обласному центрі соціальної реабілітації дітей-інвалідів в м. Кузнецовськ. Цьогоріч було направлено 8 дітей-інвалідів на проходження курсу реабілітації. Також молоді інваліди мають можливість безкоштовно отримати освіту у навчальних закладах Міністерства праці та соціальної політики. В 2010 році управлінням направлено на навчання 5 інвалідів. Після закінчення навчання працевлаштування інвалідів здійснює районний центр зайнятості.

    Протягом року 71 інвалід безкоштовно забезпечений засобами пересування та реабілітації: інвалідними візками, опорно-руховими апаратами, милицями, палицями, 140– протезно-ортопедичними виробами, 7 – спецавтотранспортом, 23 - безплатними путівками на санаторно-курортне лікування, 116 інвалідам виплачено компенсацію на бензин, 255 – на транспортне обслуговування, 30 інвалідам війни - компенсацію за невикористану санаторно-курортну путівку.

    Усе можливе робиться для вирішення проблем соціального обслуговування одиноких інвалідів. Відділення соціальної допомоги вдома Координаційного територіального центру постійно обслуговує 117 одиноких інвалідів, 13 одиноких малозабезпечених інвалідів щомісячно відвідують центр соціально-побутової реабілітації, де отримують гаряче харчування та необхідну медичну допомогу. В смт.Степань працює стаціонарне відділення для постійного або тимчасового перебування одиноких громадян та інвалідів на 30 ліжок. На сьогоднішній день у відділенні перебуває шість інвалідів.

    Часто особи з обмеженими фізичними можливостями потребують конкретної адресної допомоги на лікування, вирішення соціально-побутових проблем, тощо. В таких випадках їм надається одноразова грошова допомога з Державного бюджету, яку в 2010 році отримали 109 інвалідів на суму 18641 грн., та з районного фонду «Допомога», отримали 87інвалідів на суму 15710 грн.

    Управління праці та соціального захисту населення проводить призначення державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам. Протягом 2010 року таку допомогу в Сарненському районі отримали 1053 інваліди на суму   10030,0 тис. грн.

    Також проводиться нарахування компенсації у розмірі вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами встановленими МОЗ України інвалідам, захворювання яких пов’язане з наслідками Чорнобильської катастрофи, за 2010 рік 1499 інвалідів отримали дану компенсацію в сумі 4749,1 тис.грн.

    Хоч інколи не вистачає коштів для вирішення всіх проблем, видатки на соціальну, трудову та професійну реабілітацію інвалідів щорічно збільшуються. Відчуваються позитивні зрушення у сфері соціального захисту та реабілітації інвалідів. Держава не залишає осіб з обмеженими фізичними можливостями напризволяще у боротьбі за повноцінне життя, чим живить надії, добрі почуття і соціальний оптимізм не тільки самих інвалідів, а й всього суспільства.

    Відзначення Міжнародного дня інвалідів – справедлива шана суспільства та нагадування всім про обов'язок перед інвалідами, що потребують захисту та підтримки у цей непростий час. Інваліди – це не просто категорія людей. Це окремі життя. Окремі трагедії. Окремі людські надії на те, що все буде добре. На щастя, поряд з ними є ті, хто хоче допомогти. І хто допомагає.

    Переймаючись буденними проблемами ми повинні замислитися над непростою долею людей з вадами здоров'я і не тільки у день 3 грудня, а й протягом цілого року не забувати про те, що поруч з нами живуть інваліди і вони потребують допомоги і уваги.