ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ педагогічному працівнику НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області для проведення інформування населення з питань цивільного захисту

педагогічному працівнику НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області

для проведення інформування населення з питань цивільного захисту

1.     Функціонування та розвиток єдиної державної системи цивільного захисту.

2.     Режими функціонування єдиної державної системи.

3.     Рекомендації щодо дій населення за сигналом оповіщення „Увага всім!”.

3.1.   Рекомендації щодо дій населення за сигналом оповіщення „Хімічна небезпека!”.

3.2.   Рекомендації щодо дій населення за сигналом оповіщення „Радіаційна небезпека!”.

3.3.   Рекомендації щодо дій населення за сигналом оповіщення „Повітряна тривога!”.

4.     Загальні правила безпеки при загрозі терористичного акту.

5.     Загальні поняття про захисні споруди та їх використання.

Україна є критичним регіоном Європи з техногенного навантаження та потенційної небезпеки шкідливих виробництв для населення і навколишнього середовища. За останні роки екологічна небезпека поглиблюється ще й соціально-політичною напруженістю, яка викликана економічною та фінансовою нестабільністю.

До цього можна додати непросту ситуацію, яка склалась на сході нашої країни в Донецькій та Луганській областях.

Все це створює передумови зростання кількості аварій, катастроф, стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій.

У країні щороку зазнають ушкоджень здоров’я приблизно 2 млн. людей, смертельно травмуються понад 70 тисяч осіб, або близько 200 осіб щодня. Близько 90 % усіх померлих від нещасних випадків гине в побуті. Статистика свідчить, що в Україні загибель та травмування людей від НС та нещасних випадків у 8 разів вища ніж в інших країнах Європи.

1.           ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА РОЗВИТОК ЄДИНОЇ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Єдина державна система цивільного захисту — це сукупність органів управління, сил і засобів центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, підприємств, установ та організацій, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері цивільного захисту.

Для своєчасного проведення роботи, пов'язаної із запобіганням і реагуванням на НС техногенного, природного та соціального характеру Верховною Радою України прийнято Кодекс цивільного захисту України, який вступив в дію 01 липня 2013 року.

Постановою КМУ від 09.01.2014 № 11 затверджено Положення про єдину державну цивільного захисту, яке визначає принципи створення ЄДС цивільного захисту, основні завдання, склад сил і засобів, порядок виконання завдань і взаємодії територіальних та функціональних підсистем, а також регулює основні питання функціонування ЄДС.

Саме ці два нормативні документи регламентують роботу єдиної державної системи цивільного захисту.

Основною метою функціонування єдиної державної системи цивільного захистує забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту у мирний час та в особливий період.

2.           РЕЖИМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЄДИНОЇ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ

Залежно від масштабу і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, в Україні або в межах конкретної її території встановлюється один із таких режимів функціонування єдиної державної системи цивільного захисту:

На особливий період – режим воєнного стану.

Єдина державна система цивільного захисту  функціонує:

1.       Режим повсякденного функціонування - при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, сейсмічній, гідрогеологічній, гідрометеорологічній, техногенній та пожежній обстановці за відсутності епідемій, епізоотій, епіфітотій.

2.    Режим підвищеної готовності– вводиться в Україні або на окремій її території у разі загрози виникнення надзвичайної ситуації за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, обласних, міських державних адміністрацій на державному, регіональному та місцевому рівні.

3.   Режим надзвичайної ситуації- вводиться в Україні або на окремій її території при виникненні надзвичайної ситуації державного, регіонального та місцевого рівнів за рішенням відповідно КМУ, обласних, міських державних адміністрацій (класифікація надзвичайних ситуацій за їх рівнями здійснюється відповідно до вимог постанови КМУ від 24.03.2004 № 368).

4.    Режим надзвичайного стану- запроваджується в Україні або на окремих її територіях в порядку визначеному Кодексом цивільного захисту України та Законом України „Про правовий режим надзвичайного стану”.

Основні завдання, що виконуються єдиною державною системою ЦЗ:

1) у режимі повсякденного функціонування:

-       забезпечення спостереження, гідрометеорологічного прогнозування та здійснення контролю за станом навколишнього природного середовища та небезпечних процесів, що можуть призвести до виникнення НС на ПНО, ОПН і прилеглих до них територіях;

-       планування заходів цивільного захисту;

-       здійснення цілодобового чергування пожежно-рятувальних підрозділів;

-       розроблення і виконання цільових та науково-технічних програм по запобіганню виникненню надзвичайних ситуацій;

-       забезпечення готовності органів управління та сил цивільного захисту до дій за призначенням;

-       створення і поновлення матеріальних резервів для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

-       організація та проведення моніторингу надзвичайних ситуацій;

-       підтримання у готовності автоматизованих систем централізованого оповіщення.

2) у режимі підвищеної готовності:

-       здійснення оповіщення органів управління, сил цивільного захисту, а також населення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації та інформування його про дії у можливій зоні надзвичайної ситуації;

-       формування оперативних груп;

-       посилення спостереження та контролю за гідрометеорологічною обстановкою, ситуацією на потенційно небезпечних об’єктах та об’єктах підвищеної небезпеки, території, на якій існує загроза виникнення геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів, а також здійснення постійного прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій;

-       уточнення (у разі потреби) планів реагування на надзвичайні ситуації;

-       здійснення заходів щодо захисту населення і територій від можливих НС;

-       приведення у готовність наявних сил і засобів цивільного захисту;

3) у режимі надзвичайної ситуації:

-       здійснення оповіщення органів управління та сил цивільного захисту, а також населення про виникнення надзвичайних ситуацій та інформування його про дії в умовах такої ситуації;

-       призначення керівника робіт з ліквідації наслідків НС та утворення у разі потреби спеціальної комісії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

-       визначення зони надзвичайної ситуації;

-       здійснення постійного прогнозування зони поширення надзвичайної ситуації;

-       організація робіт з локалізації і ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

-       організація та здійснення заходів щодо життєзабезпечення постраждалого населення;

-       організація та здійснення (у разі потреби) евакуаційних заходів;

-       організація і здійснення радіаційного, хімічного, біологічного, інженерного та медичного захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;

4) у режимі надзвичайного стану — виконання завдань відповідно до Закону України “Про правовий режим надзвичайного стану” від 16.03.2000         № 1550.

У статті 1 Закону говориться, що надзвичайний стан - це особливий правовий режим, який тимчасово може вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні НС техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної влади.

Метою введення НС є усунення загрози та якнайшвидша ліквідація особливо тяжких НС техногенного або природного характеру, відновлення правопорядку при спробі захоплення державної влади. Правовою основою введення НС - є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про ведення НС в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Надзвичайний стан в Україні може бути введено на строк не більше як 30 діб і не більш як 60 діб в окремих її місцевостях.

-   встановлення особливого режиму в'їзду, обмеження свободи пересування на території;

Вищевказані заходи, здійснюються силами і засобами органів Міністерства внутрішніх справ України, внутрішніх військ, служби безпеки України відповідно до їх повноважень.

- проведення виборів Президента та виборів до Верховної Ради і органів місцевого самоврядування;

Контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина в умовах дії НС здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Контроль за діяльністю органів виконавчої влади в умовах надзвичайного стану здійснюють:

Створення сучасної єдиної державної системи цивільного захисту в Україні, цілеспрямована діяльність у цьому напрямі Президента України, Уряду України, а також Державної служби України з надзвичайних ситуацій виводить нашу державу на рівень провідних країн світу в питаннях реалізації Конституційних вимог щодо збереження життя та здоров'я своїх громадян.

3.       РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ДІЙ НАСЕЛЕННЯ ЗА СИГНАЛОМ ОПОВІЩЕННЯ „УВАГА ВСІМ!”

У разі виникнення реальної загрози життю та здоров’ю людей внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період проводиться оповіщення населення сигналами оповіщення цивільного захисту, із залученням технічних засобів територіальної системи централізованого оповіщення та каналів телерадіомовлення.

Для оперативного та ефективного виконання заходів щодо забезпечення захисту кожної окремої особи та членів її сім’ї, їх майна, майна підприємств, установ та організацій, а також захисту населених пунктів в цілому громадяни повинні діяти вправно та чітко, вміти самостійно приймати рішення, бути дисциплінованими та організованими.

Оповіщення населення здійснюється управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації дистанційно, за допомогою електричних сирен, мережі радіомовлення всіх діапазонів частот і видів модуляції та телебачення.

Терміновій інформації, що доводиться до населення, передує уривчасте звучання електричних сотерн, наявних на відповідній території, а також звучання електричних сирен у запису, яке транслюється мережею радіомовлення та телебачення.

Уривчасте звучання електричних сирен означає подачу попереджувального сигналу „УВАГА ВСІМ!”, який діє відповідно до чинного законодавства з 1989 року.

Почувши електричні сирени необхідно негайно увімкнути гучномовці та радіоточки проводового радіомовлення, налаштувати радіоприймачі на хвилю FМ радіостанцій: радіо Трек, Люкс FМ, авто радіо, Перець FМ, які функціонують на території області, а також телеканалу УТ-1 Національної телерадіокомпанії України (м. Кузнецовськ та прилеглої 30 км території) і прослухати інформацію (повідомлення), що буде доведено. Повідомлення передаються через 5 хвилин після подачі звукового сигналу „Увага всім!”.

Вислухавши повідомлення (інформацію), кожний повинен:

· діяти без паніки та метушні відповідно до отриманих вказівок та рекомендацій;

· переконатися, що повідомлення почули або побачили люди, які мешкають чи працюють поруч, особливо якщо це літні люди або люди із вадами зору та слуху;

· надати їм необхідну допомогу.

3.1.    Рекомендації щодо дій населення за сигналом оповіщення  „ХІМІЧНА НЕБЕЗПЕКА!”

Аварії на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР), таких як хлор, аміак, хлористий водень та інші. Це являє серйозну небезпеку для населення, тому що забруднене повітря уражає органи дихання, очі, шкіру та інші органи людини.

Почувши сирену або переривчасті гудки, що означають сигнал „Увага всім!”, негайно ввімкніть приймач радіотрансляційної мережі або телевізор. Уважно прослухайте інформацію про надзвичайну ситуацію, що сталася та порядок дій.

Дії у випадку виникнення хімічної небезпеки:

· Уникайте паніки. З одержанням повідомлення про викид (розлив) в атмосферу небезпечної хімічної речовини та про небезпеку хімічного зараження, виконайте рекомендовані заходи.

· Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання та найпростіші засоби захисту шкіри.

· По можливості негайно залишіть зону хімічного забруднення.

· Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії неможливо, залишайтесь у приміщенні і негайно надійно загерметизуйте приміщення! Зменшить можливість проникнення НХР (парів, аерозолів) у приміщення, зокрема, щільно закрийте вікна та двері, димоходи, вентиляційні люки, заклейте щілини в рамах вікон та дверей, вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах. Чекайте повідомлень органів з питань надзвичайних ситуацій за допомогою засобів зв'язку.

· Знайте, що уражаюча дія небезпечної хімічної речовини на людину залежить від її концентрації у повітрі та тривалості дії на людину, тому, якщо немає можливості покинути небезпечну зону, не панікуйте і продовжуйте вживати заходи безпеки.

· Швидко зберіть необхідні документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів, наберіть воду у герметичні ємності, підготуйте найпростіші засоби захисту (ватно-марлеві пов’язки, а за їх відсутності - рушники, хустки) та засоби санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).

·        При отриманні інформації про початок евакуації попередьте сусідів, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

·        Залишаючи приміщення (квартиру, будинок), вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.

·        Виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку вітру та обходьте тунелі, яри, лощини - в низинах може бути висока концентрація небезпечних хімічних речовин.

·        При підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини (чай, молоко, сік, вода) та звернутися до медичного закладу.

·        Вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс та рот, по можливості прийміть душ.

Надання домедичної допомоги при ураженні небезпечною хімічною речовиною

·        Запам'ятайте! Домедична допомога ураженим НХР в осередку хімічного ураження полягає у захисті органів дихання, видаленні та знезараженні стійких НХР на шкірі, слизових оболонках очей, на одязі та негайній евакуації за межі зараженої зони.

·        Одягніть протигаз або ватно-марлеву пов'язку (хустку, рушник), попередньо змочивши її водою або 2 % розчином питної соди у випадку отруєння хлором, а у разі отруєння аміаком - водою або 5 % розчином лимонної кислоти.

·        При отруєнні хлором винесіть потерпілого із зони зараження При зупинці дихання зробіть штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промийте 2 % розчином питної соди або водою.

3.2.    Рекомендації щодо дій населення за сигналом оповіщення „РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА!”

Дії у разі раптового виникнення радіаційної небезпеки:

· отримавши повідомлення про радіаційну небезпеку, необхідно укритися від дії іонізуючого випромінювання. Якщо це неможливо, залишайтесь у приміщенні (стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання у 2 рази, цегляного – у 10 разів, заглиблені укриття (підвали) з покриттям із дерева – у 7 разів, з покриттям з цегли або бетону – у 40-100 разів). Проведіть герметизацію приміщення: щільно зачиніть вікна та двері, щілини заклейте;

· уникайте паніки, слухайте повідомлення органів виконавчої влади щодо дій у надзвичайній ситуації;

· проведіть йодну профілактику препаратами йодистого калію, які розповсюджуються централізовано працівниками медичних установ; за його відсутністю профілактика проводиться 5 % водно-спиртовим розчином йоду;

· якщо буде повідомлення про проведення евакуаційних заходів, попередьте сусідів, допоможіть дітям, інвалідам та людям похилого віку. Їх мають евакуювати в першу чергу;

· швидко зберіть документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки та інші речі у герметичну валізу;

· перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку), гумові чоботи;

· по можливості негайно залишіть зону радіоактивного забруднення;

· з прибуттям на нове місце перебування проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг, ставши спиною проти вітру, за можливістю почистити його), обробіть відкриті ділянки шкіри водою або спеціальним розчином, який буде виданий кожному. Для оброблення шкіри можна використовувати марлю чи просто рушники.

·        йодистий калій вживати після прийому їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 8-10 діб:

- дітям до 2 років – по 0,065 г (0,5 таблетки) на один прийом;

- дітям від двох років та дорослим – по 0,125 г (1 таблетка) на один прийом;

·        водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі тричі на день протягом 8-10 діб:

- дітям до двох років – по 1-2 краплі 5 % настоянки на 100 мл молока (концентрованого) або годувальної суміші;

- дітям від двох років та дорослим – по 3-5 крапель на стакан молока або води. прийом повторюють через 5-7 год.;

· з метою профілактики можна наносити на поверхню рук та на ділянку щитовидної залози настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 8-10 діб.

3.3.    Рекомендації щодо дій населення за сигналом оповіщення „ПОВІТРЯНА ТРИВОГА!”

З метою привернення уваги до населення доводиться сигнал оповіщення „УВАГА ВСІМ!” шляхом включення електричних сирен, які дублюються протяжними гудками інших звукових пристроїв суб’єктів господарювання та транспортних засобів.

Після цього у мовному режимі через засоби масової інформації (радіо, телебачення тощо) до населення доводиться сигнал „ПОВІТРЯНА ТРИВОГА!” та порядок дій за цим сигналом.

З моменту подачі сигналу „ПОВІТРЯНА ТРИВОГА!” для вжиття заходів захисту може бути всього лише кілька хвилин. Ці хвилини надзвичайно дорогоцінні і їх треба використовувати з максимальною ефективністю.

а) перебуваючи вдома:

· ввімкнути приймач радіотрансляційної мережі, телевізор, радіоприймач і уважно прослухати інформацію;

· при можливості попередити сусідів і одиноких людей, що мешкають поруч;

· закрити вікна, вимкнути усі електричні прилади та обігрівальні пристрої, перекрити квартирний газовий вентиль, загасити печі, вимкнути світло;

· швидко одягнутися та одягти дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по-батькові, адреса, вік, номер домашнього телефону;

· взяти індивідуальні засоби захисту, завчасно підготовлений запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтар та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди.

У разі відсутності в радіусі 500 м від будинку захисної споруди необхідно використовувати для укриття підвальне приміщення під будинком.

Ні в якому разі не можна після сигналу „ПОВІТРЯНА ТРИВОГА!” залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах, адже внаслідок вибуху вони будуть руйнуватися від впливу ударної хвилі;

зайняти місце у захисній споруді та виконувати вимоги старшого (коменданта): не курити, не смітити, голосно не розмовляти, дотримуватися спокою і порядку, обов'язково допомагати дітям, літнім людям та інвалідам;

уважно слідкувати за розпорядженнями та сигналами оповіщення.

До ускладнення обстановки необхідно з’ясувати у консультаційному пункті житлово-експлуатаційної організації (КП, ЖЕК, БУ, ОСББ тощо) або органу місцевого самоврядування (селищної, сільської ради):

· прогнозовані надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і порядок дій населення при їх виникненні;

· маршрути евакуації (якщо вона передбачається) у безпечний район;

· місце розташування найближчої захисної споруди, у якій можна укритися.

У разі загрози життю та здоров'ю необхідно потурбуватися про наявність:

· найпростіших засобів індивідуального захисту (респіратор, ватно-марлева пов’язка, протипилова тканинна маска тощо);

· найпростіших засобів медичної допомоги (бинт, йод, джгут, перекис водню, нашатирний спирт, знеболювальні засоби тощо).

У хвилини небезпеки кожному громадянину необхідно мобілізувати себе, проявити мужність, самовладання та діяти максимально швидко.

б) перебуваючи на роботі:

·        виконати заходи, передбачені на цей випадок Планом реагування на надзвичайні ситуації та Інструкцією дій, діяти за вказівками керівництва суб’єкта господарювання;

·        швидко, без паніки зайняти місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні) та виконувати вимоги старшого (коменданта).

в) перебуваючи у громадському місці:

·        вислухати вказівки адміністрації громадського місця та діяти у відповідності з ними (йти в зазначені сховища або укриття).

4.  ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПРИ ЗАГРОЗІ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТА

До терористичного акта неможливо підготуватися заздалегідь, тому слід бути насторожі завжди. Необхідно дотримуватися особливої обережності на масових заходах за участю сотень або тисяч учасників, в популярних розважальних закладах, гіпермаркетах.

Необхідно звертати увагу на підозрілих людей, предмети, на будь-які підозрілі дрібниці. Повідомляйте про все підозріле співробітників правоохоронних органів.

Потрібно бути пильними, адже вибуховий пристрій, встановлений в місцях скупчення людей, у громадському транспорті або житловому будинку, може бути замасковано під звичайний предмет - сумку, портфель, згорток, дитячу іграшку, книжку.

Характерні ознаки підозрілого предмета, які вказують на можливу його належність до вибухового пристрою:

· залишені без нагляду в громадських місцях (транспорті) валізи, пакунки, коробки тощо;

· зовнішня схожість предмета на боєприпаси, навчально-імітаційні, сигнальні, освітлювальні, піротехнічні вироби;

· наявність у предмета антени з радіоприймальним пристроєм;

· наявність у предмета годинникового механізму або електронного таймера;

· наявність у предмета запаху гасу, розчинника, паливно-мастильних і хімічних матеріалів тощо;

· наявність у предмета елементів (деталей), що не відповідають їх прямому призначенню;

· наявність у дверях, вікнах будь-яких сторонніх підозрілих предметів, закріплених за допомогою дроту, ниток, важелів, шнурів тощо.

У разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий пристрій:

· не торкатися до виявленого підозрілого предмета, не підходити і не пересувати його;

· поблизу підозрілого предмета утримуватися від куріння та використання засобів радіозв’язку, у тому числі й мобільного;

· не здійснювати самостійних дій із підозрілими предметами;

· по можливості забезпечити охорону підозрілого предмета і небезпечної зони;

· спробувати повідомити про виявлення підозрілого предмета, інших осіб, які перебувають поруч, забезпечити їх евакуацію з території, що прилягає до небезпечної зони;

· сповістити про небезпечну знахідку будь-який орган місцевої влади, чергові служби правоохоронних органів з наданням інформації про характерні ознаки ймовірного вибухового пристрою, місце його розташування, час виявлення та особу, яка його виявила. Дочекатися прибуття на місце виявлення небезпечної знахідки фахівців-піротехніків;

· намагатися максимально запам’ятати зовнішність, одяг осіб, які залишили підозрілий предмет, їх транспорт та номерні знаки.

Терористи, як правило, діють таємно, прагнучи не попадатися на очі ні правоохоронним органам, ні простим громадянам. Але їх діяльність може здатися незвичайною або підозрілою. Якщо ознаки дивної поведінки не знаходять звичайного пояснення, потрібно негайно повідомити про це в силові структури. Необхідно бути уважним, старатися запам'ятати прикмети цих людей, відмінні риси їх облич, одяг, імена, клички, можливі шрами і татуювання, особливості мови та манери поведінки, тематику розмови і т.д.

Не варто намагатися їх зупиняти, інакше можна стати їх першою жертвою.

На підозрілих осіб, які непримітні, та на тих, які не виділяються, але чим-небудь дивні.

На невеликі групи людей, які зібралися з певною метою, можливо агресивно налаштованих.

На квартири, що здаються або знімаються, підвали, підсобні приміщення, склади, довкола яких спостерігається підозріла активність.

У випадку, якщо помічено щось підозріле, потрібно проявити наполегливість в проясненні ситуації, при необхідності, залучаються близькі чи знайомі, сусідів. Деякі безтурботні громадяни можуть сказати, що це „параноя”. Ні, це пильність, що застосовується в усіх розвинених країнах світу.

Рекомендації фахівців служб безпеки

Будьте особливо пильними і остерігайтеся людей, одягнених не відповідно до сезону. Якщо ви бачите влітку людину, одягнену в плащ або товсту куртку, будьте особливо обережні - під таким одягом терористи найчастіше ховають вибуховий пристрій. Краще всього триматися від такої людини подалі, а також звернути на неї увагу співробітників правоохоронних органів.

Остерігайтеся людей з великими сумками, баулами і валізами, особливо, якщо вони знаходяться в незвичному місці (наприклад, з великою сумкою в кінотеатрі або на святі).

Не дивлячись на те, що ця людина, швидше за все, виявиться туристом або торговцем, все ж таки зайва обережність не завадить.

Намагайтесь відійти на максимальну відстань від тих, хто поводиться неадекватно, знервовано, перелякано, озираючись, перевіряючи щось в одязі або в багажі.

Якщо ви не можете відійти від підозрілої людини, то необхідно прослідкувати за мімікою її обличчя. Фахівці повідомляють, що смертник, підготовлений до теракту, зазвичай виглядає надзвичайно зосереджено, губи щільно стислі, або повільно рухаються, неначе читаючи молитву.

І стандартні рекомендації, якими, на жаль, найчастіше не користуються: у жодному випадку не піднімайте забуті речі - сумки, мобільні телефони, гаманці.

Ніколи не приймайте від незнайомих осіб ніяких дарунків, не беріть речей з проханням передати іншій людині.

Терористи найчастіше вибирають для атак місця масового скупчення людей. Окрім, власне уражаючого чинника терористичного акту, люди гинуть і отримують травми ще й в результаті тисняви, що виникла внаслідок паніки. Тому необхідно пам'ятати наступні правила поведінки в натовпі:

· вибрати найбільш безпечне місце. Воно має бути якнайдалі від середини натовпу, трибун, сміттєвих контейнерів, ящиків, залишених пакетів і сумок, скляних вітрин, парканів і огорож;

· в разі виникнення паніки обов'язково зняти з себе краватку, шарф;

· під час тисняви треба звільнити руки від всіх предметів, зігнути їх в ліктях, застебнути одяг на всі ґудзики;

· в разі падіння, необхідно згорнутися клубком на боці, різко підтягнути ноги і постаратися піднятися по ходу руху натовпу;

· не привертати до себе увагу провокуючими висловами і вигуками гасел;

Довідка: З початку виконання робіт (6 липня 2014 року) на звільнених територіях Донбасу підрозділи ДСНС виявили та вилучили 32 203 одиниці боєприпасів, з них – 5 138 артилерійських снарядів, 2 673 мінометних мін, 2 767 бойових гранат та мін, 545 реактивних боєприпасів та більше 21 тисячі інших вибухонебезпечних предметів. Крім того, працівники служби порятунку виявили та знешкодили 574 спеціально встановлених вибухонебезпечних предмети. Перевірено на наявність вибухонебезпечних предметів 968 адміністративних споруд та будівель, 1 645,5 га території та 37,5 га акваторії водойм.

5. ЗАГАЛЬНІ ПОНІТТЯ ПРО ЗАХИСНІ СПОРУДИ та їх ВИКОРИСТАННЯ

Одним з найефективніших способів захисту населення при виникненні техногенних аварій з викидом небезпечних хімічних речовин, радіоактивних та інших небезпечних речовин є укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту (далі - ЗС). З цією метою повинно здійснюватись планомірне накопичення фонду захисних споруд - сховищ та протирадіаційних укриттів, які у повсякденній діяльності повинні використовуватись для господарської необхідності та обслуговування населення.

В місті Рівне станом на 14.08.2014 року є в наявності: 94 сховища з місткістю 31 395 осіб та 105 протирадіаційних укриттів з місткістю 36 995 осіб.

В Рівненській області є в наявності: 127 сховищ та 1 544 протирадіаційні укриття.

Захисні споруди повинні приводитись у готовність для прийому населення в строки, що не перевищують 12 годин, а на атомних електростанціях та хімічно небезпечних об’єктах повинні утримуватись у готовності до негайного прийому населення.

Захисні споруди, їх класифікація

Захисні споруди призначені для захисту людей від наслідків: аварій (катастроф); стихійного лиха; зброї масового знищення; дії вторинних вражаючих факторів зброї масового знищення; звичайних засобів нападу.

1. За призначенням:

-    ­­для захисту населення;

- для розміщення органів управління (пультів управління, вузлів зв’язку) та медичних установ.

2. За місцем розташування: 

-    вбудовані (за техніко-економічними, експлуатаційними показниками мають перевагу);

- що окремо розташовані (допускаються в тих випадках, коли за об’єктивними причинами будівництво вбудованих унеможливлюється).

3. За термінами будівництва:

-         що будуються завчасно;

-         що будуються швидко.

4. За місткістю умовно:

- малої місткості – до   150 людей;

- середньої місткості – 151-600 людей;

- великої місткості – ≥ 601 людини.

5. За захисними властивостями:              

- протирадіаційні укриття (ПРУ);

- найпростіші укриття: відкриті та перекриті щілини.

До захисних споруд цивільного захисту належать:

сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;

протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості;

швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту - захисна споруда, що зводиться зі спеціальних конструкцій за короткий час для захисту людей від дії засобів ураження в особливий період.

Для захисту людей від деяких факторів небезпеки, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій у мирний час, та дії засобів ураження в особливий період також використовуються споруди подвійного призначення та найпростіші укриття.

Споруда подвійного призначення - це наземна або підземна споруда, що може бути використана за основним функціональним призначенням і для захисту населення.

Найпростіше укриття - це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, що знижує комбіноване ураження людей від небезпечних наслідків надзвичайних ситуацій, а також від дії засобів ураження в особливий період.

1) у сховищах:

а) працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту та розташованих у зонах можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність в особливий період;

б) персонал атомних електростанцій, інших ядерних установок і працівники суб’єктів господарювання, які забезпечують функціонування таких станцій (установок);

в) працівники найбільшої працюючої зміни суб’єктів господарювання, віднесених до категорії особливої важливості цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, а також працівники чергового персоналу суб’єктів господарювання, які забезпечують життєдіяльність міст, віднесених до відповідних груп цивільного захисту;

г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я, які не підлягають евакуації або не можуть бути евакуйовані у безпечне місце;

2) у протирадіаційних укриттях:

а) працівники суб’єктів господарювання, віднесених до першої та другої категорій цивільного захисту та розташованих за межами зон можливих значних руйнувань населених пунктів, які продовжують свою діяльність у воєнний час;

б) працівники суб’єктів господарювання, розташованих у зонах можливих руйнувань, небезпечного і значного радіоактивного забруднення навколо атомних електростанцій;

в) населення міст, не віднесених до груп цивільного захисту, та інших населених пунктів, а також населення, евакуйоване з міст, віднесених до груп цивільного захисту і зон можливих значних руйнувань;

г) хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров’я, розташованих за межами зон можливих значних руйнувань міст, віднесених до груп цивільного захисту, і суб’єктів господарювання, віднесених до категорій цивільного захисту, а також закладів охорони здоров’я, які продовжують свою діяльність у воєнний час;

3) у швидкоспоруджуваних захисних спорудах цивільного захисту, найпростіших укриттях та спорудах подвійного призначення підлягає укриттю населення міст, віднесених до груп цивільного захисту, яке не підлягає евакуації у безпечне місце, а також інших населених пунктів.

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб’єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

У разі використання однієї захисної споруди кількома суб’єктами господарювання вони беруть участь в утриманні споруди відповідно до укладених між ними договорів.

Захисні споруди цивільного захисту державної та комунальної власності не підлягають приватизації (відчуженню).

Захисні споруди у мирний час можуть передаватися в оренду для задоволення господарських, культурних та побутових потреб із збереженням цільового призначення таких споруд, крім тих, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням, а саме:

2) призначених для укриття працівників суб’єктів господарювання, що мають об’єкти підвищеної небезпеки;

3) розташованих у зонах спостереження атомних електростанцій та призначених для укриття населення під час радіаційних аварій.

За призначенням у них передбачаються основні тадопоміжні приміщення.

До основних приміщень належать:

-         приміщення для осіб, які укриваються;

-         пункти управління (ПУ);

-         медичний пункт;

- операційно-перев’язочні, передопераційно-стерилізаційні (у лікувальних установах).

До допоміжних приміщень належать:

-         тамбур-шлюзи (тамбури);

-         фільтровентиляційні приміщення;

-         санітарні вузли;

-         захищені дизельні електроустановки;

-         електрощитові;

-         приміщення для зберігання продуктів харчування;

-         приміщення для ємностей запасу питної води;

-         приміщення артезіанської свердловини;

-         дренажні станції перекачування;

-         балонні приміщення;

-         приміщення для дозиметричного контролю, роздягальні, приміщення для брудного одягу, душові (тільки для сховищ атомних електростанцій). 

До складу протирадіаційних укриттів належать основні та допоміжні приміщення.

До основних належать приміщення для розміщення осіб, які укриваються.

До допоміжних приміщень належать:

-         санітарні вузли;

-         вентиляційні приміщення;

-         приміщення для зберігання забрудненого верхнього одягу.

Протирадіаційні укриття установ охорони здоров’я повинні мати такі основні приміщення:

-         для розміщення хворих і тих, хто видужує;

-         медичного та обслуговуючого персоналу;

-         процедурну (перев’язочну);

-         буфетну;

-         пости медсестер.

Утримання захисних споруд цивільного захисту здійснюється згідно з наказом МНС України від 09.10.06 № 653, яким затверджена „Інструкція щодо утримання ЗС ЦО у мирний час”.

Захисні споруди повинні завжди бути у готовності до прийому людей.

Поняття „готовності захисних споруд” включає в себе комплекс вимог, яким повинні відповідати сучасні сховища та укриття для забезпечення захисту людей.

До вимог „готовності захисних споруд” відносяться:

- надійна герметизація споруд та наявність систем повітропостачання;

- оснащення сховищ та укриттів санітарно-технічним та іншим обладнанням, контрольно-вимірювальними приладами, забезпечення запасом питної води;

- справність всіх систем внутрішнього обладнання, приладів та пристроїв, наявність потрібного оснащення, інвентаря, інструкцій, документації з експлуатації;

- підготовленість обслуговуючого персоналу;

Організація підтримання захисних споруд в готовності до використання та контроль за правильною їх експлуатацією здійснюється службою сховищ та укриттів об’єкта та міст (районів). Утримання та експлуатацію здійснюють формування цивільного захисту (ланки, групи) з обслуговування захисних споруд.

У кожному сховищі повинен бути лікар або медична сестра з числа медичного персоналу об’єкта або найближчих медичних установ.

Кожна захисна споруда повинна мати відповідну експлуатаційну документацію, а саме:

1.     Паспорт захисної споруди.

2.     Витяг з “Інструкції по утриманню захисних споруд”.

3.     Журнал перевірки стану захисної споруди.

4.     План захисної споруди.

5.     Перелік обладнання, інструментів та майна.

6.     Сигнали оповіщення цивільного захисту.

7.     Список телефонів.

8.     План переводу ЗС приміщень на режим сховища.

9.     Список особового складу групи (ланки) з обслуговуванню ЗС.

10.            Обов’язки ланок (постів), що розробляються відповідно до “Інструкції по утриманню захисних споруд”.

11.            Експлуатаційна схема систем вентиляції захисної споруди.

12.            Експлуатаційна схема водопостачання і каналізації ЗС.

13.            Експлуатаційна схема електропостачання захисної споруди.

14.            Інструкція з обслуговування ДЕС.

15.            Інструкція з обслуговування фільтровентиляційного обладнання.

16.            Інструкція з техніки безпеки при обслуговуванні обладнання.

17.            Інструкція з експлуатації засобів індивідуального захисту.

18.            Журнал реєстрації показників мікроклімату та газового складу повітря у захисні споруді.

19.            Таблиці прогнозування терміну перебування в захисній споруді в залежності від параметрів повітряного середовища.

20.            Журнал обліку звернень за медичною допомогою.

21.            Схема евакуації з захисної споруди.

Примітка: Вище перераховані документи вивішуються на робочих місцях членів формування цивільного захисту з обслуговування захисної споруди.

-         демонтаж обладнання;

-         перепланування приміщень;

-         утворення позаконструкційних отворів та пройомів в огороджувальних конструкціях;

-         порушення захисних властивостей та герметизації.

Всі приміщення повинні бути сухими, регулярно провітрюватись. Захисно-герметичні двері повинні бути відчиненими та знаходитись на підпорах.

При отриманні розпорядження структурного підрозділу ДСНС України у Рівненській області на приведення захисної споруди у готовність начальник спеціалізованої служби цивільного захисту сховищ та укриття або формування цивільного захисту (ланка, група) з обслуговування захисної споруди повинні здійснити наступні заходи:

- розчистити підходи до захисної споруди, встановити вказівники та знаки;

- звільнити захисну споруду від майна, матеріалів, які не використовуються при її експлуатації у воєнному стані;

- обладнати приміщення нарами;

- розконсервувати інженерно-технічне обладнання;

- перевірити стан входів (виходів);

- перевірити робочий стан систем вентиляції, опалення, водопостачання, каналізації та електропостачання;

- закрити всі захисно-герметичні пристрої;

- відкрити санвузли;

- перевірити наявність аварійних запасів питної води;

- встановити та підключити телефони, гучномовці;

- перевірити укомплектованість захисної споруди необхідним айном;

-    закласти запаси продовольства та медикаментів.

Час приведення захисної споруди у готовність:

-         на атомних електростанціях, хімічно небезпечних об’єктах та пожежовибухонебезпечних об’єктах захисні споруди знаходяться у постійній готовності до негайного прийому людей, які укриваються;

-         на інших суб’єктах господарювання – до 12 годин.

Заповнення захисних споруд проводиться за сигналом “Увага всім!“ (завивання сирени), а потім конкретизується інформацією через гучномовець:  “ПОВІТРЯНА ТРИВОГА!”, “ХІМІЧНА ТРИВОГА!”, “РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА!”.

 В протирадіаційних укриттях, що не обладнані фільтровентиляцією, за сигналом “Хімічна тривога!” населення повинно знаходитись в засобах індивідуального захисту.

У випадку, якщо заповнення захисної споруди повне (до встановленої місткості), закриття захисно-герметичних дверей в захисній споруді здійснюється за командою керівника суб’єкта господарювання або без його команди – керівником формування цивільного захисту (ланки, групи) з обслуговування захисної споруди.

При наявності в захисній споруді тамбур-шлюзів заповнення може продовжуватись способом шлюзування і після їх закриття.

Якщо при заповненні протирадіаційного укриття частина людей не встигла укритися в захисній споруді до початку випадіння радіоактивних речовин, то перед входом в ПРУ люди проходять часткову дезактивацію одягу, взуття, а при вході в ЗС вони знімають верхній одяг та залишають його в приміщенні для зберігання забрудненого одягу. Населення прибуває в захисну споруду із засобами індивідуального захисту, а особовий склад формувань цивільного захисту повинен мати при собі табельне майно.

- пошкодженні ЗС, що не дозволяє подальше перебування людей в споруді;

- катастрофічному затопленні захисної споруди

- пожежі всередині, створенні в ЗС небезпечних концентрацій шкідливих газів;

- частоті сердечних скорочень у людей більше 120 ударів за 1 хвилину, а в стані спокою (сидячи) - менше 35 ударів за 1хвилину;

- підвищенні t^о тіла людей більше або дорівнює 38⁰ С.

 Відповідно до вимог „Інструкції з перевірки та оцінки готовності функціональних і територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту”, затвердженої наказом МНС України від 15.08.2007 № 558, зареєстрованим в Мін’юсті України від 11.10.2007 за № 1162/14429 стан інженерного захисту населення та територій від НС оцінюється за такими показниками щодо створення та утримання у готовності до використання фонду захисних споруд:

 Стан інженерного захисту і   територій   від   НС „відповідає вимогам”, якщо:

- організовано та ведеться облік фонду захисних споруд, відсутня розбіжність з обліком, який здійснюється на всіх рівнях;

- забезпеченість установлених груп населення (найбільшої за кількістю працівників робочої зміни об'єктів, що продовжують роботу в особливий період, персоналу потенційно небезпечних об’єктів, населення, що може потрапити в зону дії вражаючих факторів у разі аварії тощо) захисними спорудами становить 100 % від потреби;

-  понад 90 % перевірених захисних споруд готові та обмежено готові, з них не менше 50 % готові до використання за призначенням;

- при експлуатації захисних споруд дотримуються вимоги щодо утримання захисних споруд у мирний час;

„обмежено відповідає вимогам”, якщо:

- облік фонду захисних споруд організовано, але здійснюється з деякими порушеннями вимог нормативних документів, є розбіжність з обліком, який здійснюється на всіх рівнях;

- забезпеченість установлених груп населення (найбільшої за кількістю працівників робочої зміни об'єктів, що продовжують роботу в особливий період, персоналу потенційно небезпечних об’єктів, населення, що може потрапити в зону дії уражальних факторів у разі аварії та інших) фондом захисних споруд становить не менше 80 % від потреби;

- понад 75 % перевірених захисних споруд „готові” та „обмежено готові” до використання за призначенням;

- при експлуатації захисних споруд є порушення щодо утримання захисних споруд у мирний час;

„не відповідає вимогам”, якщо не виконано умов порядку оцінки „обмежено відповідає вимогам”, та понад 25 % захисних споруд з числа перевірених не готові до укриття людей.