Також дивіться новини на facebook.com

Порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми

http://zakonst.rada.gov.ua/images/gerb.gif

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ 
ПОСТАНОВА

від 23 травня 2012 р. № 417 
Київ

Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми

{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ 
№ 868 від 19.09.2012}

Відповідно до підпункту “б” пункту 2 частини першої статті 6 та частини першої статті 15Закону України “Про протидію торгівлі людьми” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, що додається.

Прем'єр-міністр України
М.АЗАРОВ
Інд. 26


ЗАТВЕРДЖЕНО 
постановою Кабінету Міністрів України 
від 23 травня 2012 р. № 417

ПОРЯДОК 
встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми

1. Цей Порядок визначає процедуру встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (далі - статус), на підставі відповідної інформації.

2. Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, подає за місцем перебування до місцевої держадміністрації заяву про встановлення статусу (далі - заява) за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Іноземець або особа без громадянства, що не володіє українською або російською мовою, заповнює заяву з перекладачем.

Для встановлення статусу дитині, яка постраждала від торгівлі людьми, заява подається до місцевої держадміністрації її законним представником або особою, якій стало відомо про таку дитину.

3. Заяви реєструються у відповідному журналі за формою, затвердженою Мінсоцполітики, а особам, які їх подали, повідомляється про можливість одержання допомоги та її види.

4. Голова місцевої держадміністрації визначає структурний підрозділ, відповідальний за проведення процедури встановлення статусу (далі - структурний підрозділ), та відповідальну посадову особу (далі - посадова особа) згідно з розподілом функціональних обов’язків.

5. У разі звернення для встановлення статусу особи, яка є потерпілою від злочину, пов’язаного з торгівлею людьми, або цивільним позивачем у кримінальному провадженні, або особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території іншої держави, що підтверджено результатами розслідування відповідних органів такої держави, заява зазначеної особи приймається без проведення співбесіди посадовою особою.

{Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012}

6. Іноземцеві або особі без громадянства у разі подання заяви до місцевої держадміністрації видається протягом двох робочих днів довідка про звернення для встановлення статусу за формою згідно з додатком 1, яка є підставою для звернення до територіальних органів або підрозділів ДМС для реєстрації.

7. Посадова особа проводить протягом трьох робочих днів з дати подання заяви співбесіду з особою, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, та заповнює опитувальний листзгідно з додатком 2, намагаючися запобігти повторній віктимізації та психологічному травмуванню особи.

За бажанням особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, під час проведення співбесіди можуть бути присутні члени її родини або інші особи.

У разі проведення співбесіди із законним представником дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, до співбесіди залучається перекладач (у разі потреби), психолог чи педагогічний працівник та адвокат, про що робиться відмітка в опитувальному листі.

У разі неможливості проведення співбесіди з особою, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, через її хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий психічний стан чи малолітство опитувальний лист заповнюється посадовою особою на підставі особистих спостережень, показань свідків або інших даних.

Посадова особа, яка проводить співбесіду, оформляє розписку про нерозголошення відомостей, які їй стали відомі під час проведення співбесіди, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

8. Після проведення співбесіди особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, ознайомлюється з опитувальним листом та підписує його. У разі незгоди із змістом опитувального листа така особа має право надати свої зауваження в письмовому вигляді.

Після проведення співбесіди законний представник дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, перекладач (у разі його присутності), психолог чи педагогічний працівник та адвокат ознайомлюються з опитувальним листом та підписують його. У разі незгоди із змістом опитувального листа зазначені особи мають право надати свої зауваження в письмовому вигляді.

9. У разі коли особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, в заяві зазначила про потребу в наданні їй притулку, медичної, психологічної та іншої допомоги, місцева держадміністрація, а також суб’єкти, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми та безпосередньо виявили таку особу під час виконання своїх функціональних обов’язків, невідкладно здійснюють заходи щодо забезпечення надання такій особі притулку, медичної, психологічної та іншої допомоги.

10. На підставі інформації, отриманої під час проведення співбесіди, посадова особа оформляє протягом двох робочих днів облікову картку особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Без проведення співбесіди оформляється облікова картка особи, зазначеної у пункті 5цього Порядку.

11. Структурний підрозділ залучає суб’єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, до проведення у семиденний строк перевірки інформації, зазначеної в опитувальному листі, щодо її достовірності (далі - перевірка).

12. Місцева держадміністрація протягом двох робочих днів з дня завершення перевірки подає до Мінсоцполітики такі документи:

1) копію заяви;

2) копію документа, що посвідчує особу, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особу, зазначену у пункті 5 цього Порядку;

3) копію заповненого опитувального листа;

4) копію облікової картки особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особи, зазначеної у пункті 5 цього Порядку;

5) копію заяви особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, до правоохоронних органів про захист своїх прав та інтересів (у разі звернення) або копію повідомлення (заяви) посадової особи до правоохоронних органів про виявлений факт торгівлі людьми;

6) копію зауважень особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, чи законного представника дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, перекладача, психолога чи педагогічного працівника та адвоката до змісту опитувального листа (у разі наявності);

7) інші документи та матеріали щодо наявності підстав для встановлення статусу (копії проїзних документів, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, довідку про перетин державного кордону, медичні висновки тощо).

{Підпункт 7 пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868 від 19.09.2012}

13. Документи, зазначені у пункті 12 цього Порядку, розглядаються Мінсоцполітики протягом п’яти робочих днів від дати їх реєстрації. За результатами розгляду Мінсоцполітики надсилає місцевій держадміністрації листа про встановлення статусу або відмову у його встановленні з обґрунтуванням причин такої відмови.

14. Підставами для встановлення статусу є:

1) укладення незаконної угоди щодо особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми;

2) вербування, переміщення, переховування, передача або одержання особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, шляхом обману, шахрайства, шантажу, її уразливого стану або застосування чи погрозою застосування насильства з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи;

3) документи та матеріали, що зібрані під час проведення перевірки і підтверджують можливість встановлення статусу.

15. Невідповідність інформації, наданої особою, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, та інформації, зібраної під час проведення перевірки, є підставою для відмови у встановленні статусу.

16. У разі встановлення статусу особі, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особі, зазначеній у пункті 5 цього Порядку, посадова особа протягом п’яти робочих днів з дня надходження листа Мінсоцполітики видає такій особі довідку про встановлення статусузгідно з додатком 3.

17. Після отримання іноземцем або особою без громадянства довідки про встановлення статусу довідка про звернення для встановлення статусу втрачає чинність.

18. Довідка про встановлення статусу реєструється у відповідному журналі за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

19. Особа, якій встановлено статус та яка отримала відповідну довідку, має право на одержання одноразової матеріальної допомоги у встановленому законодавством порядку.

20. Статус надається строком до двох років та може бути продовжений за рішенням Мінсоцполітики не більш як на один рік. Для продовження зазначеного строку місцева держадміністрація подає до Мінсоцполітики відповідне письмове обґрунтування. У разі прийняття рішення про продовження такого строку до довідки про встановлення статусу вносяться відповідні відомості.

21. У разі прийняття рішення про відмову у встановленні статусу місцева держадміністрація протягом п’яти робочих днів повідомляє особу, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, про його прийняття. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

22. Документи, зазначені у пункті 12 цього Порядку, разом з копією листа Мінсоцполітики про встановлення або відмову у встановленні статусу зберігаються Мінсоцполітики та місцевою держадміністрацією протягом п’яти років з дати закінчення строку, встановленого відповідно до пункту 20 цього Порядку.

23. Позбавлення статусу здійснюється у разі його встановлення на підставі поданих завідомо неправдивих відомостей або недійсних документів, що мали істотне значення для його встановлення.

У такому випадку особа, яку позбавлено статусу, відшкодовує виплачену їй одноразову матеріальну допомогу та всі витрати, пов’язані з наданням їй послуг.

24. Розголошення суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, відомостей про особу, яка постраждала від торгівлі людьми, здійснюється у випадках, визначених законом.