№ 195 від 15 травня 2017 року "Про організацію роботи з питань охорони праці в Сарненській районній державній адміністрації"

голови районної державної адміністрації

15  травня 2017 року                                                                              № 195  

Відповідно до статті 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статті 13 Закону України «Про охорону праці»:

1.     Затвердити:

1.1 програму вступного інструктажу з питань охорони праці для державних службовців та працівників інших категорій районної державної адміністрації згідно додатку;

1.2 інструкцію з охорони праці №1 з електробезпеки для державних службовців та працівників інших категорій районної державної адміністрації, що додається;

1.3 інструкцію з охорони праці №2 з пожежної безпеки для державних службовців та працівників інших категорій районної державної адміністрації, що додається;

2. Визначити відповідальною посадовою особою з питань охорони праці в районній державній адміністрації головного спеціаліста загального відділу апарату райдержадміністрації Мельникова Т.М.

3.  Керівникам управління праці соціального захисту населення,  фінансового управління, відділів агропромислового розвитку, культури і туризму, освіти, молоді і спорту, охорони здоров'я,  архівного відділу, відділу з обслуговування Центру надання адміністративних послуг, відділу з питань державної реєстрації райдержадміністрації, директору районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді):

3.1 в місячний термін призначити наказами (поновити накази) про відповідальних посадових осіб структурних підрозділів з питань охорони праці;

3.2. в місячний термін затвердити (перезатвердити) відповідні нормативні акти з охорони праці та забезпечити їх дотримання;

3.3. забезпечити постійне зберігання комплекту інструкцій з охорони праці, необхідних у даному підрозділі  для працівників усіх професій і видів робіт даного підрозділу, а також розміщення інструкцій у певному доступному для працівників місці з урахуванням забезпечення простоти та зручності ознайомлення з ними працівників;

3.4. ознайомити з інструкціями з охорони праці всіх працівників підрозділу під розписку;

3.5. забезпечити проведення навчання та інструктажів з охорони праці зі своїми працівниками  з записами в журналах встановленої форми за діючими нормативно-правовими актами з охорони праці.

4.  Контроль за виконанням даного розпорядження покласти на першого заступника голови районної державної адміністрації, заступника голови, керівника апарату райдержадміністрації відповідно до розподілу обов'язків.

Голова адміністрації                                                                            Я.Яковчук

15 травня 2017 року №195

вступного інструктажу з питань охорони праці для державних службовців та працівників інших категорій районної державної адміністрації

1.1. Сарненська районна державна адміністрація розташована за адресою: м. Сарни, вул. Демократична, 51 та знаходиться в трьохповерховому адміністративному приміщенні Сарненської районної ради.

керівництва (голови, першого заступника, заступника голови, керівника апарату) районної державної адміністрації;

2. Загальні правила поведінки працюючих в приміщеннях

знати та дотримуватись вимог нормативно-правових актів, посадових інструкцій та інструкцій з питань охорони праці, пожежної та електробезпеки і керуватися ними під час трудової діяльності;

дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я інших людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території адмінприміщення;

проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

виконувати правила внутрішнього службового розпорядку і доручення керівника відповідного структурного підрозділу;

експлуатація пошкоджених електроприладів і предметів , а також з ознакою пошкоджень електричної проводки або приладу, де є іскріння, перегрів деталей, штепсельних роз’єднань, запах підгорілості. При сумніві щодо справності приладу або проводки (шнура) їх необхідно негайно відключити. При горінні електропроводів або приладів необхідно їх відключити від електромережі та проводити їх гасіння за допомогою порошкового вогнегасника;

захаращувати меблями, устаткуванням та іншими предметами двері, коридори та східці;

при аварійному відключенні електричної мережі самовільно включати на щитку електричні пакетники;

використовувати вимикачі та штепсельні розетки для розвішування на них одягу або інших предметів, обгортати електролампи й світильники папером;

користуватися побутовими електроприладами, залишати без нагляду ввімкнені в електромережу кондиціонери, комп’ютери,  тощо;

захаращувати проходи, запасні виходи, підступи до засобів пожежогасіння, використовувати пожежні крани, рукави й пожежний інвентар не за призначенням;

використовувати для зберігання документів, інвентарю приміщення інженерних комунікацій.

2.3. По закінченню роботи необхідно відключити електроприлади і апарати та закрити на ключ кабінети.

3. Загальні правила поведінки працюючих на прилеглій території

3.1. На території внутрішнього двору та зовнішніх прилеглих до адміністративної будівлі територіях (далі – територія) небезпеку становлять рухомий транспорт (особливо в місцях перетину транспортних і пішохідних маршрутів), каналізаційні решітки та люки, які під час проведення ремонтно-профілактичних робіт можуть бути відкритими, звисання льоду з дахів будівель в зимовий період тощо.

проходити чи проїжджати безпосередньо поруч з працюючими вантажопідіймальними механізмами;

перестрибувати через відкриті каналізаційні решітки та люки;

перебувати під звисаючим з дахів будівель льодом чи снігом;

перебувати на території, позначеній огорожею чи спеціальними знаками про ведення на ній будівельних, профілактичних, ремонтних та інших робіт (за винятком працівників, уповноважених на проведення таких робіт).

4. Трудовий договір, робочий час і час відпочинку. Охорона праці жінок. Колективний договір (угода).

Державні службовці і працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору.

Нормування тривалості робочого часу всіх робітників і службовців здійснюється державою з участю професійних спілок.

Тривалість робочого тижня – 40 годин на тиждень (крім осіб,
які користуються по законодавству скороченим робочим днем), робочі
дні – з понеділка по п’ятницю, вихідні дні – субота та неділя. Початок
роботи – 9год. 00 хв., закінчення – о 18 год. 00 хв.; у п’ятницю – о 16 год. 45хв., обідня перерва – з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв.

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і з шкідливими умовами праці, на підземних роботах, а також залучення жінок до підняття речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років. Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей – інвалідів, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди.

Колективний договір укладається між керівництвом районної державної адміністрації та профспілковою організацією райдержадміністрації, яка уповноважена представляти інтереси державних службовців та працівників райдержадміністрації.

Колективний договір повинен містити розділи, які регламентують питання оплати праці, зайнятості, тривалості робочого часу, часу відпочинку, відпусток, встановлення гарантій, пільг і компенсацій, охорони праці та здоров’я, соціального захисту працівників та інші.

5. Основні обов’язки працівників та керівництва районної державної адміністрації

5.1. Основними обов`язками державних службовців та інших категорій працівників райдержадміністрації є:

додержання Конституції України, інших актів законодавства України, регламенту райдержадміністрації та Положень про структурні підрозділи райдержадміністрації, а також посадових інструкцій і Правил внутрішнього службового розпорядку;

забезпечення ефективної роботи та виконання завдань, поставлених державними органами відповідно до їх компетенції;

сумлінне виконання покладених на них обов`язків відповідно до посадових інструкцій, своєчасне і точне виконання рішень державних органів вищого рівня чи їх посадових осіб, розпоряджень і доручень керівництва райдержадміністрації та керівників відповідних структурних підрозділів у межах визначених повноважень;

збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов`язків, а також іншої інформації, яка згідно із законодавством не підлягає розголошенню,

постійне вдосконалення організації роботи і підвищення професійної кваліфікації;

підвищення продуктивності своєї праці, а також внесення пропозицій щодо удосконалення робочого процесу і організаційної структури підрозділу;

дотримання вимог по охороні праці, техніці безпеки, санітарії, гігієні праці і протипожежної безпеки, що передбачені відповідними правилами і інструкціями;

вжиття заходів до негайного усунення причин і умов, що створюють перешкоди чи ускладнюють нормальне виконання обов`язків, та негайне повідомлення про це керівництва райдержадміністрації;

утримання свого робочого місця та обладнання в порядку, чистоті і справному стані, а також забезпечення встановленого порядку зберігання матеріальних цінностей і документів;

збереження державної власності, ефективне використання обладнання, економне витрачання матеріалів, електроенергії та інших матеріальних ресурсів (цінностей).

дотримання правил ділового етикету у взаєминах з іншими державними службовцями і працівниками, відвідувачами тощо.

ознайомити працівника з правилами внутрішнього службового розпорядку та колективним договором;

організовувати своєчасне проведення інструктажів з працівниками з питань охорони праці, протипожежної безпеки та інших правил безпеки проведення робіт;

створювати для працівників райдержадміністрації умови, необхідні для ефективного виконання функціональних обов`язків, підвищення продуктивності праці;

забезпечувати матеріальне стимулювання і заохочення державних службовців та інших працівників за результатами їх особистої роботи, економне і раціональне витрачання фонду оплати праці, виплачувати заробітну плату у встановлені терміни та в межах виділених коштів;

здійснювати заходи, спрямовані на зміцнення трудової і виконавської дисципліни, дотримання встановленого режиму праці і відпочинку;

забезпечувати вимоги охорони праці, техніки безпеки, санітарії, гігієни праці і протипожежної безпеки відповідно до законодавства;

сприяти організації оздоровлення та відпочинку працівників;

застосовувати необхідні заходи з профілактики виробничого травматизму та захворювань;

у випадках, передбачених законодавством, своєчасно надавати пільги і компенсації в зв`язку з умовами праці;

забезпечувати систематичне підвищення рівня кваліфікації, економічних і правових знань працівників;

У випадках, передбачених законодавством, керівництво райдержадміністрації здійснює свої повноваження разом або за погодженням з профспілковим комітетом.

Кожен державний службовець і працівник зобов'язаний дотримуватися правил особистої гігієни:

при пошкодженні шкірного покрову не дозволяється накладати пов'язки з паперу або ганчірок, оскільки цим можна забруднити рану і викликати серйозне захворювання;

забороняється пити воду, призначену для технічних потреб, користуватися слід тільки кип'яченою водою;

Дія електричного струму на організм людини проявляється по різному. Зі всіх видів поразки електричним струмом (опіки, металізація шкіри, електричні удари) найбільшу небезпеку представляють електричні удари, які є результатом
проходження струму через тіло людини. Наслідки від поразки струмом залежать від величини струму, шляху і часу його дії, частоти струму
і опору тіла людини. Безпечним є струм до 0,02 А, сила струму в 0,1 А
і вище – смертельна.

Небезпека поразки струмом виникає як при безпосередньому зіткненні з струмоведучими частинами, так і при зіткненні з металевими частинами устаткування, які випадково виявилися під напругою. Щоб уникнути поразки електричним струмом працівнику забороняється:

забезпечення недоступності струмоведучих частин, що знаходяться під напругою;

усунення небезпеки поразки при появі напруги на корпусах - кожухах, частинах електроустаткування (захисне заземлення, занулення, захисне відключення, застосування малих напруг, захисне розділення мереж, застосування подвійної ізоляції);

застосування спеціальних захисних засобів - переносних приладів і пристосувань;

включати в розетку дріт без штепсельної вилки. При відключенні штепсельної вилки її слід тримати за корпус, а не за шнур, інакше можна висмикнути один з дротів і потрапити під напругу. Перед включенням штепсельної вилки в розетку необхідно переконатися у відповідності напруги в струмоприймачі і в розетці;

Заміну плавких вставок запобіжників, ремонт електроустаткування, електромережі, рубильників, вимикачів, а також зміну ламп може виконувати тільки електрик при знятій напрузі, з обов'язковим застосуванням захисних засобів.

При виявленні розбитих електропатронів, несправних вимикачів, електричних дротів з пошкодженою ізоляцією, а також у всіх випадках, коли при дотику до не струмоведучих частин електроустаткування відчувається струм, необхідно негайно повідомити про це керівника для усунення помічених дефектів.

Система пожежного захисту – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів, направлених на запобігання дії на людей небезпечних чинників пожежі і обмеження матеріального збитку від них.

В адміністративному приміщенні районної ради на видних місцях розміщуються плани (схеми) евакуації працівників та майна на випадок пожежі.

Меблі та обладнання в службових приміщеннях слід розміщувати так, щоб забезпечувався вільний (завширшки не менше 1 м) прохід до дверей цього приміщення.

Після закінчення роботи паперові та інші вогненебезпечні відходи слід прибирати в спеціально відведені місця.

Документи, папір та інші вогненебезпечні матеріали слід зберігати на відстані не менше 1 м від електрощитів і електрокабелів, 0,5 м від світильників та 0,25 м від приладів опалення.

Наявні засоби протипожежного захисту (пожежна та охоронно-пожежна сигналізація, первинні засоби гасіння вогню тощо) слід утримувати в справному стані.

розводити на території  адмінприміщення вогнища для спалювання відходів та сміття;

захаращувати проходи та виходи, коридори, шляхи переміщення та евакуації;

використовувати електронагрівальні прилади в приміщенні, неузгоджені з пожежною охороною;

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний працівник зобов’язаний:

негайно повідомити про пожежу черговий підрозділ за такими телефонами: 101, вказавши при цьому адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, ознаки пожежі, наявність людей та своє прізвище;

по можливості (у разі необхідності) вимкнути вентиляцію та знеструмити електромережу;

розпочати гасіння пожежі вогнегасниками та всіма іншими підручними засобами.

Керівник, якому повідомлено про виникнення пожежі, повинен:

перевірити, чи викликано протипожежну службу та знеструмлено (у разі необхідності) електромережу і вимкнено вентиляцію;

у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, які не беруть участь у ліквідації пожежі;

організувати зустріч протипожежної служби  та забезпечити їм безперешкодний доступ до місця виникнення пожежі.

накласти стерильні перев’язувальні матеріали на рану та перев’язати її. Для цього використовується індивідуальний перев’язувальний пакет, який повинен бути в аптечці. Пакет необхідно розкрити так, щоб руки не доторкувались до тієї частини пов’язки, яка буде накладена на рану. При  використанні підручних перев’язувальних матеріалів  (чиста тканина), місце на яке буде накладуватись на рану пов’язка обробляється кількома краплями йоду.

для її зупинки необхідно підняти поранену кінцівку, закрити місце кровотечі перев’язувальним матеріалом і притиснути пальцями. Так необхідно тримати 4 – 5 хвилин, після зупинки кровотечі накласти на рану стерильну подушку (зверху на раніше прикладений тампон ) та забинтувати.

Коли кровотечу зупинити не виходитьвикористовується перетяжка кровеносних судин, які постачають поранену частину, за допомогою згинання кінцівки, а також пальцями, джгутом або скруткою, але не довше чим на дві години і обов’язково закріпити записку про час накладення джгута .

9.3. При вивихах, забиттях, розтягуванні зв’язок та переломах:

до прибуття лікаря необхідно забезпечити спокійне, зручне положення тіла, та його пошкодженої частини, що досягається при повній нерухомості. 

Це правило є обов’язковим не тільки для усунення болю, але й для попередження ушкоджень навколишніх тканин внаслідок проколювання їх поламаною кісткою з середини (при переломі кінцівок і ребер). Перша допомога в такому випадку: накласти шину, надійно та зручно зафіксувати поражені кінцівки, прикласти холодний компрес на поранену ділянку (якщо нема відкритого перелому)

покласти потерпілого так, щоб голова була опущена, а ноги підняті. Напоїти його холодною водою і дати понюхати вату, змочену в нашатирному спирті. При тепловому та сонячному ударі вивести потерпілого на свіже повітря в тінь, обмахувати обличчя, змочувати голову та груди, бризкати на лице холодною водою. При зупинці та збою дихання роблять штучне дихання.

При опіках необхідно уражену частину тіла підставити під холодну воду і негайно викликати швидку допомогу.

9.6. При переломах і вивихах кінцівок

При переломах і вивихах кінцівок необхідно дати їм повний спокій щоб уникнути додаткових пошкоджень навколишніх тканин, а також закритого перелому у відкритий. Вправляти вивих повинен тільки лікар. При переломі або вивиху ключиці слід накладати пов'язку переломі передпліччя, плеча або
стегна – шину.

При пораненнях не можна промивати рану водою або лікарськими речовинами, засипати порошками або покривати мазями, стирати з рани пісок і видаляти з неї згустки крові, бинтувати рану ізоляційною стрічкою. Рану слід закрити стерильним матеріалом з індивідуального пакету або чистою полотняною ганчірочкою, змоченою в йодній настоянці.

Для зупинки кровотечі необхідно закрити рану, що кровоточить, перев'язувальним матеріалом, при цьому матеріал слід складати в грудочку (тампон), а рану придавити зверху, не торкаючись її. Якщо кровотеча не зупиниться, то не знімаючи накладений матеріал поверх нього накласти ще одну подушечку з іншого пакету або шматочок вати і забинтувати з деяким натиском на рану.

При сильній артеріальній кровотечі необхідно здавити кровоносні судини, що живлять рану, шляхом згинання кінцівок в суглобах, а також пальцями, джгутом. Слід терміново викликати лікаря.

Перша допомога при нещасних випадках від електричного струму складається з двох етапів: звільнення потерпілого від дії струму і надання йому медичної допомоги.

При ураженні електричним струмом перш за все необхідно швидко відключити ту частину установки, якої торкається потерпілий. Якщо постраждалий може при цьому впасти з висоти, потрібно попередити падіння. Якщо не можна швидко відключити електроустановку, необхідно відділити постраждалого від струмоведучих частин. Для цього слід скористатися сухою палицею, дошкою, мотузком, одягом або іншими сухими предметами. Не можна користуватися в таких випадках металевими і мокрими предметами.

Щоб відірвати постраждалого від струмоведучих частин, можна узятися за його одяг, якщо він сухий і відстає від тіла людини, не торкаючись при цьому до навколишніх металевих предметів і до частин тіла, не покритого одягом. Щоб ізолювати себе від землі і від постраждалого, подаючий допомогу повинен надіти гумові калоші або встати на суху дошку або на яку-небудь суху, не провідну електрострум підстилку, на руки надіти гумові рукавички або обернути їх прогумовою або сухою тканиною. У разі потреби слід перерубати або перерізати дроти (кожен окремо) сокирою з сухою дерев'яною рукояткою або відповідним ізольованим інструментом, вживши заходи самоізоляції від землі.

За відсутності ознак життя (відсутність дихання, серцебиття), не можна вважати постраждалого мертвим. Смерть часто буває помилковою. Визнати постраждалого за мертвого може тільки лікар, тому необхідно робити штучне дихання. Переносити постраждалого в інше місце можна тільки у виняткових випадках, коли небезпека продовжує загрожувати постраждалому або тому, хто допомогає. Коли постраждалий почне дихати самостійно, продовжувати штучне дихання шкідливо, але якщо дихання знов почне слабшати або припиниться, негайно слід відновити штучне дихання. Якщо постраждалий прийшов в свідомість то його необхідно укласти, укрити, зігріти, напоїти теплим напоєм і терміново доставити до лікарні для подальшого спостереження.

Керівник апарату адміністрації                                                      В.Стельмах

Розпорядження голови Сарненської районної державної адміністрації
15 травня 2017 року № 195

з електробезпеки для державних службовців та працівників інших категорій районної державної адміністрації

1. Дія інструкції поширюється на всіх державних службовців та інших працівників апарату і  структурних підрозділів райдержадміністрації.

2. Всім необхідно постійно пам’ятати, що електричний струм приховує в собі певну небезпеку, якщо ним невміло користуватися.

Електричний струм небезпечний тим, що його дія на організм людини може викликати порушення серцевої діяльності, зупинку дихання, шоковий стан, опіки, а нерідко закінчується смертю.

Внаслідок цього користування електричним струмом вимагає особливої уваги та обережності від людини.

Ураження електричним струмом суттєво відрізняється від інших травм.

При ураженні електричним струмом розрізнюють: електричні удари, коли струмом уражається весь організм, і електротравми, коли отримують місцеві зовнішні та внутрішні ураження тіла – опіки.

При електричному ударі, коли струм проходить через тіло людини, у більшості випадків спочатку порушується дихання, а серце продовжує працювати з порушенням свого ритму, після чого може статися його зупинка, а потім і смерть.

Електричні опіки тіла можуть бути отримані, як при проходженні електричного струму через тіло людини, так і від іскор вольтової дуги при різноманітних умовах короткого замикання, наприклад при зміні зіпсованих електрозапобіжників, при випадковому замиканні різних електричних фаз металевими предметами або несправної ізоляції живлячих дротів і інші. При
цьому опік може виявлятися почервонінням шкіри та утворенні на ній пухирів, а іноді може викликати глибоке порушення тканин і навіть обвуглення кісток.

3. Аби уникнути ураження електричним струмом при користуванні побутовими та промисловими електроприладами (далі електроспоживачі) (комп’ютери, принтери, копіювальні апарати, обігрівачі, кондиціонери та ін.) слід дотримуватися правил:

- користуватися електроспоживачами, як правило, шнури живлення яких мають трьох полосну вилку з попереджуючим включенням заземлюючого (занулюючого) дроту;

- не вмикати в електромережу електроспоживачі, шнури живлення яких мають пошкоджену ізоляцію;

- не вмикати в електромережу електроспоживачі, які мають пошкоджені або ненадійно з’єднані з електродротом живлення, вилками, розетками та подовжувачами;

- не вмикати електроспоживачі в розетки, які не мають захисних, направляючих вилку, кришок;

- не користуватися пошкодженими розетками, відгалужувальними та з’єднувальними коробками, вимикачами та іншою електроарматурою, а також електролампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

- не користуватися саморобними подовжувачами, які не відповідають вимогам ПУЕ, що пред’являються до переносних електропроводок;

- не застосовувати для опалення приміщень нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

- при користуванні електроспоживачами, які мають окремий, самостійний дріт заземлення, перед включенням його в електромережу, перевірити наявність та надійність приєднаного заземлюючого електродроту до відповідних клем;

- при можливості уникати доторкання руками до металевих частин електроспоживачів увімкнених в електромережу;

- не доторкатися руками до обірваних та оголених дротів електромережі, електроспоживачів;

- не замінювати самостійно зіпсовані електрозапобіжники, електролампи, не проводити ремонт електроспоживачів, електромережі;

- при прибиранні пилу з електроспоживачів, митті холодильників, підлоги обов’язково вимикати їх від електромережі;

- по закінченні робочого дня вимкнути вимикач на електроспоживачі та від’єднати дріт живлення від розетки електромережі. При цьому слід пам’ятати, що від’єднуючи вилку електроспоживача від розетки її слід тримати за корпус,
а не смикати за дріт живлення, бо можна висмикнути один з дротів і потрапити під дію електричного струму.

2. Дії працюючих при можливому ураженні електричним струмом

1. При ураженні електричним струмом слід негайно звільнити потерпілого від його дії шляхом вимкнення електричного струму або відривання його від джерела струму тримаючись за одяг потерпілого, якщо він сухий, чи ставши на гумову ковдру, суху дошку, картон, фанеру, брезент.

Якщо потерпілий опинився в стані непритомності, слід забезпечити йому приплив свіжого повітря, розстібнути тісний одяг, дати нюхати нашатирний спирт, обприскати водою, розтирати і зігрівати тіло.

Негайно викликати швидку медичну допомогу за телефонами:
103.

При рідкому та судорожному вдиханні потерпілого, слід робити йому штучне дихання. Штучне дихання – це лікарський засіб, метою якого є відновлення природного дихання потерпілого.

Засіб штучного дихання являє собою механічний, ритмічний вплив на грудну клітину та дихальні м’язи потерпілого. При цьому створюється газообмін у легенях і поступово може відновитися природне дихання.

- одна з них накладає долоню на нижню третину грудей і створює поштовхи на груди з частковою приблизно 50-ти поштовхів на хвилину.

Стискання серця між грудьми та хребтом призводить до виштовхування крові із серця в судини і сприяє відновленню кровоточу.

- друга надає допомогу, щільно притуливши свої губи до роту потерпілого і вдуває в його легені повітря. При цьому грудна клітина розширюється і утворюється пасивний вдих. Коли особа, яка надає допомогу відсторонюється, грудна клітина потерпілого спадає і в нього утворюється пасивний видих.

Надавати цю допомогу потерпілому продовжувати до прибуття кваліфікованої медичної допомоги.

2. При отриманні потерпілим опіків, не торкатися руками обпечених місць, обережно накласти на пошкоджені місця стерильну пов’язку і відвести потерпілого до медичного закладу

Керівник апарату адміністрації                                                   В.Стельмах

Розпорядження голови Сарненської районної державної адміністрації
15 травня 2017 року № 195

1.     Галузь застосування

керівництва (голови, першого заступника, заступника, керівника апарату) районної державної адміністрації;

Інструкція є обов'язковою для вивчення та виконання всіма державними службовцями та іншими працівниками, які виконують свої службові (посадові) обов’язки в цих приміщеннях.

2.     Вимоги пожежної безпеки до утримання приміщень

Усі приміщення повинні своєчасно очищатися від горючого сміття і постійно утримуватися у чистоті.

Меблі та обладнання мають розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (завширшки не менше 1 м). Евакуаційні шляхи та виходи необхідно постійно утримувати вільними, нічим не захаращувати.

Документи, папір та інші горючі матеріали слід зберігати на відстані не менше 1 м від електрощитів; 0,5 м від електросвітильників; 0,6 м від сповіщувачів автоматичної пожежної сигналізації та 0,15 м від приладів центрального водяного опалення.

Електромережі, електроприлади і апаратура повинні експлуатуватися тільки у справному стані з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємств-виготовлювачів. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електровиробів слід негайно вимкнути їх та вжити необхідних заходів щодо приведення у пожежобезпечний стан.

Засоби протипожежного захисту слід утримувати у справному стані. Усі працівники повинні вміти користуватись наявними вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежегасіння, знати місце їх знаходження. Відстань від найбільш віддаленого місця приміщення до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20 м.

влаштовувати тимчасові електромережі, застосовувати саморобні плавкі вставки в запобіжники, прокладати електричні проводи безпосередньо по горючій основі, експлуатувати світильники за знятими ковпаками (розсіювачами), використовувати саморобні продовжувачі, які не відповідають вимогам Правил влаштування електроустановок;

пристосовувати вимикачі, штепсельні розетки для підвішування одягу та інших предметів, обгортати електролампи та світильники, заклеювати ділянки електромережі горючою тканиною папером;

використовувати побутові електрокип’ятильники, чайники і таке інше без негорючих підставок, залишати без нагляду увімкненими в електромережу кондиціонери, комп’ютери, принтери, ксерокси,  тощо;

захаращувати підступи до засобів пожежогасіння, використовувати пожежні крани, рукава і пожежний інвентар не за призначенням, зберігати документи, різні матеріали, предмети та інвентар у шафах (нішах) інженерних комунікацій;

палити, проводити зварювання та інші вогневі роботи без оформлення відповідного дозволу, застосовувати легкозаймисті рідини;

закривати будь-чим вентиляційні отвори апаратури, що може призвести до її перегрівання, виходу з ладу та пожежі;

виконувати розпорядження, якщо вони суперечать правилам пожежної безпеки і якщо їх виконання може привести до нещасний випадків.

3.     Вимоги безпеки перед початком роботи

відсутність відкритих струмоведучих частин електроустаткування;

відсутність сторонніх предметів на устаткуванні і робочому місці;

3.3. При виявленні будь-яких несправностей устаткування роботу не розпочинати, повідомити про це керівника.

4.     Вимоги безпеки після закінчення роботи.

4.1. З метою запобігання виходу з ладу та загорання відключити комп’ютерну техніку. кондиціонер та іншу апаратуру від електроенергії, штепсельні вилки витягнути з розеток.

4.2. Прибрати робочі місця. Оригінали та інші документи покласти в ящик столу.

4.3 Оглянути приміщення, візуально переконатися у відсутності порушень, що можуть призвести до пожежі.

4.4. Вимкнути освітлення і загальне електроживлення підрозділу, зачинити вікна.

4.5.Сповістити  безпосереднього керівника про всі недоліки, які виникли під час роботи.

5.     Обов'язки та дії у разі пожежі

5.1. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожний працівник зобов’язаний:

негайно повідомити про пожежу черговий підрозділ за такими телефонами: 101  вказавши при цьому адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, ознаки пожежі, наявність людей та своє прізвище;

Організувати зустріч підрозділів пожежної охорони та надати їм консультаційну та іншу допомогу в процесі гасіння пожежі.

5.2. Керівник, якому повідомлено про виникнення пожежі, повинен:

перевірити, чи викликано Державну пожежну охорону та знеструмлено (у разі необхідності) електромережу і вимкнено вентиляцію;

у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування (евакуацію), вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, які не беруть участь у ліквідації пожежі;

організувати зустріч підрозділів Державної пожежної охорони та забезпечити їм безперешкодний доступ до місця виникнення пожежі.

Керівник апарату адміністрації                                                       В.Стельмах