Аналіз регуляторного впливу

 

Даний аналіз регуляторного впливу, розроблений на виконання та з дотриманням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року № 1160-IVта Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року № 308, містить обґрунтування необхідності державного регулювання господарських відносин у сфері благоустрою, забезпечення чистоти і порядку території населених пунктів Степанської селищної ради , шляхом прийняття регуляторного акта - рішення Степанської селищної ради про затвердження Правил благоустрою та додержання тиші в громадських місцях території населених пунктів Степанської селищної ради, за порушення яких передбачена адміністративна відповідальність ».

1. Визначення та аналіз проблеми, яку передбачається розв'язати шляхом регулювання господарських відносин
Загальна проблема підтримки благоустрою , покращення санітарного стану є актуальною. Наданим регуляторним актом пропонується розв’язати такі проблеми як:
1.1. відсутність чітко встановлених правил та норм поведінки юридичних та фізичних осіб у сфері благоустрою;
1.2. неналежне утримання об’єктів благоустрою;
1.3. наявність стихійних сміттєзвалищ, розміщення будівельних матеріалів на прибудинковій території, території житлової та громадської забудови;
1.4. відсутність у юридичних осіб договорів на вивезення твердих побутових відходів, складування відходів в непризначених місцях;
1.5. самовільне знищення дерев, кущів, інших зелених насаджень;
1.6. паркування транспорту на територіях зелених зон та майданчиках - об’єктах благоустрою;
1.7. самостійне розкриття твердого покриття доріг та тротуарів, не відновлення благоустрою після проведення земляних та інших ремонтних робіт.
Існуючі правила не забезпечують в повному обсязі виконання вимог Закону України “Про благоустрій населених пунктів ”.
Причинами та умовами виникнення зазначених проблем є недостатнє регулювання відносин у сфері благоустрою, відсутність чіткого нормативного регулювання прав та обов’язків суб’єктів господарювання у сфері благоустрою. Існуючі норми та правила поведінки не забезпечують належним чином утримання об’єктів та елементів благоустрою.
Розв’язання викладених проблем за допомогою ринкових механізмів не уявляється можливим, тому що:
- чинні нормативно-правові акти не регулюють відносини у сфері благоустрою таким чином, щоб забезпечити належний санітарний стан , належне утримання та раціональне використання територій, охорону та організацію упорядкування об’єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання;
- діючі нормативні акти селищної ради, що регулюють окремі питання благоустрою, не можуть бути змінені таким чином, щоб включати усі необхідні правила поведінки, які б забезпечували належне санітарне утримання території населених пунктів.
Визначені проблеми справляють негативний вплив перш за все на громадян (мешканців та гостей), не забезпечують сприятливе для життєдіяльності середовище, у тому числі захист довкілля, належний санітарний стан, збереження об’єктів та елементів благоустрою. Негативний вплив зазначених проблем зазнають також суб’єкти господарювання. Порушення благоустрою призводить до неможливості ефективно здійснювати господарську діяльність. Зокрема, розкриття та захаращення доріг, накопичення відходів на дорогах заважають проїзду автомобільного транспорту, рятувальних машин, діям по утриманню у належному санітарно-технічному стані будівель та споруд, та призводить до їх передчасного руйнування.
2. Визначення цілей регулювання Правил благоустрою, забезпечення чистоти , порядку і дотримання тиші на території населених пунктів Степанської селищної ради .
Цілями регулювання Правил благоустрою , забезпечення чистоти , порядку і дотримання тиші на території населених пунктів Степанської селищної ради є створення умов захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності як людини так і суб’єктів господарювання середовища, захисту довкілля, покращання санітарного стану та мікроклімату, зниження рівня шуму, належне утримання та раціональне використання території населених пунктів, охорону об’єктів благоустрою , виконання вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», вдосконалення нормативної бази, впровадження державної регуляторної політики у сфері благоустрою, врегулювання правовідносин між суб’єктами, на яких розповсюджується дія регуляторного акта.
3. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу
Альтернативними способами досягнення мети регуляторного акту є:
3.1. Здійснення контролю за санітарним станом , зеленими насадженнями, іншими об’єктами та елементами благоустрою на підставі санітарних норм та інших правил по утриманню населених пунктів.
Цей спосіб не в повній мірі враховує вимоги щодо утримання у належному стані тротуарів, вулиць, доріг, будівель, територій загального користування, зелених насаджень в належному санітарно-технічному стані. Діючі норми та правила певним чином застаріли і не дають змоги використовувати свої права в галузі благоустрою суб’єктам господарювання, селищній громаді та жителям населених пунктів.
Стаття 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) передбачає відповідальність за порушення правил благоустрою територій міст та інших населених пунктів, а також недодержання правил щодо забезпечення порядку в містах та інших населених пунктах. Однак, вказаною статтею КУпАП не конкретизовано види порушень благоустрою. Відсутність конкретизованих видів порушень благоустрою унеможливлює притягнення осіб, винних у порушенні правил благоустрою, до передбаченої законом відповідальності.
3.2. Залучення юридичних та фізичних осіб до добровільного вчинення дій, направлених на утримання територій у належному санітарному стані, збереження елементів благоустрою.
Залучення до вказаних дій на добровільній основі не є методом, що забезпечує постійне докладання зусиль до збереження благоустрою, оскільки такі дії можуть вчинюватися виключно на добровільній основі. Дія такого способу є неефективною;
3.3. Постійне приведення території населених пунктів у належний стан за рахунок коштів місцевого бюджету.
Вказаний спосіб не може бути прийнятим, оскільки він не забезпечує відповідальне ставлення мешканців та суб’єктів господарювання до питань з благоустрою.
Місцевий бюджет не може забезпечити постійне відновлення елементів благоустрою власними силами та за власний рахунок.
Таким чином, перевага віддається закріпленню норм та правил поведінки у сфері благоустрою території населених пунктів , а саме затвердженням Степанською селищною радою Правил благоустрою та додержання тиші в громадських місцях території населених пунктів Степанської селищної ради .
Перевагою обраного способу є форма вимог проведення єдиної політики з підтримки благоустрою, формування сприятливого для життєдіяльності людини середовища, раціонального використання природних ресурсів територіальної громади, захист довкілля.
4. Опис механізмів і заходів, які забезпечать розв'язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта
Для розв’язання викладених у цьому аналізі проблем пропонується застосувати наступний механізм та реалізацію відповідних заходів.
За загальними правилами, встановленими Законом України «Про благоустрій населених пунктів», утримання у належному стані об’єктів благоустрою власними силами або шляхом залучення на конкурсних засадах інших установ, організацій, здійснює балансоутримувач.
Власники будівель та споруд торговельного, соціально-культурного, спортивного та іншого призначення, розташованих на території об’єкта благоустрою, зобов’язані забезпечити належне утримання наданої їм у встановленому порядку ділянки території.
Порядок розподілу обов’язків між підприємствами, установами та організаціями і громадянами щодо організації утримання належних їм, закріплених та прилеглих територій у належному санітарно-технічному стані базується на принципі коли кожна особа зобов’язана утримувати у належному стані територію, право користування якої їй надано законним правочином (договором). Утримання може здійснюватися спільно на підставі договору.
На суб’єктів господарювання покладається обов’язок по прибиранню тротуарів та територій, прилеглих до об’єктів благоустрою та виносної торгівлі, громадського харчування.
Регуляторним актом встановлюються заборони щодо вчинення певних дій, що негативно впливають на благоустрій території населених пунктів: забороняється використовувати не за призначенням контейнери та урни для збору відходів; засмічувати водні об’єкти та забруднювати водні ресурси; виконувати земляні, будівельні роботи без дозволу, виданого в установленому законодавством порядку; вчиняти дії, що негативно впливають на архітектуру будівель і споруд; вивозити і звалювати у несанкціонованих місцях відходи та влаштовувати звалища; інші заборони.
За порушення правил благоустрою винні особи притягатимуться до відповідальності, встановленої КУпАП, відшкодовуватимуть збитки та суми заподіяної шкоди у порядку та в розмірі, які визначаються чинним законодавством України.
5. Обґрунтування можливості досягнення встановлених цілей у разі прийняття запропонованого регуляторного акта
Можливість досягнення цілей регуляторного акта забезпечується у разі добросовісного виконання суб’єктами господарювання та громадянами його вимог.
Зовнішніми факторами, що впливають на дію акта, можуть бути наступні:
5.1. Позитивні:
- відповідальне ставлення суб’єктів господарювання та громадян до збереження об’єктів та елементів благоустрою;
- здійснення будь-якої діяльності з додержанням санітарних та будівельних норм і правил;
5.2. Негативні:
- не здійснення (недотримання) обов’язків та правил благоустрою власником (балансоутримувачем) з утримання об’єктів благоустрою у санітарно-технічному стані;
- відсутність коштів для фінансування робіт з утримання та відновлення об’єктів та елементів благоустрою.
На органи місцевого самоврядування та уповноважених ним осіб покладається вчинення дій, пов’язаних з охороною об’єктів та елементів благоустрою, які є в комунальній власності: здійснення постійного контролю за додержанням правил благоустрою та притягненням до відповідальності осіб, винних у порушені правил благоустрою.
6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта
До очікуваних позитивних факторів прийняття регуляторного акта відносяться:
- упорядкування відносин між суб’єктами територіальної громади та окремими громадянами у сфері благоустрою;
- створення умов для реалізації прав та виконання обов’язків громадян, суб’єктів господарювання та посадових осіб місцевого самоврядування у сфері благоустрою населених пунктів;
- ефективне використання та збереження об’єктів та елементів благоустрою , зелених насаджень;
- покращання санітарного стану населених пунктів;
- покращання та підтримка належного санітарно-технічного стану земельних ділянок, збереження і утримання вулиць, споруд, будівель, парків, скверів, об’єктів виносної вуличної торгівлі, малих архітектурних форм;
- користування суспільними благами за рахунок покращення санітарного та технічного стану доріг, вулиць, скверів, інших об’єктів та елементів благоустрою загального користування;
- дотримання вимог чинного законодавства з охорони навколишнього природного середовища, запобігання забруднення земель побутовими відходами, покращення мікроклімату;
- покращення рівня благоустрою територій та санітарного стану;
- створення умов сталого розвитку населених пунктів;
- додаткове находження у місцевий бюджет коштів від фінансових санкцій за порушення правил благоустрою;
До очікуваних негативних факторів прийняття регуляторного акта можна віднести необхідність витрачання суб’єктами господарювання коштів:
- на оплату вивезення твердих побутових у санкціоновані місця;
- витрати на утримання в належному санітарному стані власних або орендованих земельних ділянок, прилеглих територій, зелених насаджень, будівель тощо;
- витрати на встановлення урн та контейнерів для відходів, підтримання у належному санітарному стані територій.
Однак, застосовуючи принцип соціальної справедливості, враховуючи, що мешканці несуть витрати по упорядкуванню прибудинкових територій, покладення на суб’єктів господарювання обов’язків з утримання прилеглих територій вважається допустимим.
У проекті регуляторного акта визначені вимоги, виконання яких не потребує ускладнень. Вимоги будуть обов’язковими для громадян та суб’єктів господарювання. Суб’єкти господарювання, громадяни в межах чинного законодавства будуть самостійно обирати шляхи утримання в належному санітарному стані власних або орендованих земельних ділянок та прилеглих до них територій, зелених насаджень, об’єктів благоустрою з найменшими фінансовими витратами.
7. Строк дії акта
Строк дії запропонованого регуляторного акта встановлюється довгостроковим або до моменту внесення змін до Законів України, які можуть суттєво змінювати норми даного регуляторного акту.
До акта можуть вноситися зміни за підсумками відстеження його результативності.
При виникненні змін у чинному законодавстві, які можуть впливати на дію запропонованого регуляторного акта, до регуляторного акта будуть вноситись відповідні коригування.
8. Показники результативності
Прогнозні значення показників результативності регуляторного акта встановлюються протягом одно року з дня набрання чинності актом та базуються на:
- кількості порушень правил благоустрою, які обчислюються відповідно до кількості протоколів про адміністративні правопорушення за ст. 152 КУпАП;
- розміри витрачених коштів на утримання об'єктів благоустрою підприємствами, за рахунок коштів місцевого бюджету та за власний рахунок;
- розміри витрачених коштів на відновлення благоустрою особами, які погіршують його стан у процесі діяльності (будівництво, прокладання підземних та наземних інженерних споруд) або у разі аварій;
- розміри компенсацій від шкоди, заподіяної порушенням правил благоустрою.
Суб’єктами господарювання та фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта будуть витрачатися кошти на утримання у належному санітарному стані належних їм територій, територій, прилеглих до їх будівель та споруд. Вказане утримання включає ручне або механічне прибирання, збір сміття, витрати на вивезення сміття, збір власними силами або шляхом оплати послуг спеціалізованим організаціям за видалення сміття, здійснення протиожеледних заходів.
Передбачається високий рівень поінформованості суб'єктів господарювання та фізичних осіб з основних положень акту.
9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності регуляторного акта
Відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватися на підставі статистичних даних щодо:
- кількості складених адміністративних протоколів та постанов про притягнення до адміністративної відповідальності, за порушення у сфері благоустрою;
- кількості укладених договорів про вивезення сміття, відходів;
- кількості коштів, направлених на відновлення або утримання об'єктів благоустрою;
- кількості вимог (приписів) про відновлення порушеного благоустрою;
- кількості приписів про припинення або усунення наслідків порушення правил благоустрою;
Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснено через 3 місяці з дня вступу даного регуляторного акта в силу, повторне – через рік з дня набрання чинності, періодичне – через три роки з моменту проведення та публікування повторного відстеження результативності регуляторного акта.
Зауваження та пропозиції приймаються протягом місяця з дня оприлюднення у письмовому вигляді за адресою: 34560, Рівненська область, Сарненський район, смт Степань, майдан Незалежності, 1, виконавчий комітет, тел. 4-12-00.