Також дивіться новини на facebook.com
Головна

28 липня – День хрещення Київської Русі-України

Добавлено Адміністратор Пн, 26/07/2010 - 15:23
    28 липня в Україні відзначається державне свято - День хрещення Київської Русі-України. Ця дата обрана не випадково, адже саме в цей день Православна Церква вшановує пам'ять Святого Рівноапостольного князя Володимира, хрестителя Київської Русі.
    Як нам розповідають літописні свідчення, великий князь Володимир, за прикладом своєї бабусі княгині Ольги, вирішив змінити язичницьку віру. Коли посли князя Володимира брали участь у святковій Літургії в Соборі св. Софії в Константинополі, то були глибоко зворушені та невимовно захоплені. Згодом вони так звітують своєму володареві: “Нараз ми вже більше не знали, чи ми на небі, чи ще на землі, бо ніде на цій землі не можна щось подібного узріти, і ніде нема такої краси, якої ми не в стані описати. Отже ми тепер знаємо: там дійсно Бог є присутнім серед людей.” Це так сильно вплинуло на князя Володимира, що він прийняв християнство та захотів і свій народ навернути на християнську віру.
    Хрещення Русі Володимиром відбулося 988 року в Києві. Після знищення язичницьких ідолів проведено масове хрещення мешканців Києва. Літописці так описують цю подію: «Вийшов того дня Володимир з попами Корсунськими на Дніпро, де вже зійшлося людей без числа. Зайшовши у воду, стояли одні по шию, другі до грудей, молодь по груди ближче берега, а ще інші тримали дітей. Священики стоячи творили молитву. І можна було бачити і відчути радість, що приходила з небес і розливалася тут на землі задля спасіння стількох душ».
    Щоб утвердити народ у вірі й законі християнському, Володимир викликав з Болгарії священиків, які відправляли службу Божу слов'янською мовою. Крім цього, князь відкривав школи і будував церкви. Так, у Києві він збудував чудовий храм в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці. Храм цей звався Десятинним, бо великий князь виділив десяту частину своїх доходів на його утримання.
    Хрещення Київської Русі стало видатною подією не тільки в історії нашої Церкви, але й в історії нашого народу. Воно мало важливі наслідки для нашої країни. Хрещення Київської Русі завершило початий у першому столітті та зміцнений трудами слов'янських просвітителів Кирила і Мефодія багатовіковий процес становлення християнства в нашій давній державі. Для Руської Православної Церкви Хрещення Русі було початком її офіційного існування.
    Християнство створило духовну основу для єдності Давньоруської держави. Вплив Руської Православної Церкви в той період був значним. Церква зіграла величезну роль у припиненні міжусобиць князів, у об'єднанні князівств у єдиній державі та її зміцненні, у закріпленні й розширенні зв'язків Київської Русі з багатьма європейськими державами, насамперед з Візантією та Болгарією. З прийняттям християнства на Русь перейшли наявні тоді на сході форми церковної організації. Руська держава переймала найвищі форми державної організації Візантії. Київська Русь увійшла в родину європейських держав.
    Християнство перебудувало давньоруську язичницьку родину на началах християнської моралі. Воно наклало свою яскраву печать на давньоруські цивільні закони, пом'якшило язичницькі звичаї. Християнство не тільки полегшило процес ліквідації родового ладу, але й сприяло прискоренню розвитку феодального ладу. Якщо говорити про вплив Хрещення Русі на культурне життя нашої країни, то він позначився на всіх його сторонах. Насамперед Хрещення сприяло розвитку освіти в нашій Вітчизні. Засновувані всюди монастирі (до речі, чернецтво є невід'ємною частиною православного життя) ставали центрами не тільки духовного виховання православних людей, але й книжної освіти.
    Після прийняття християнства на Київську Русь почали впливати література, політична думка, природничо-наукові погляди і насамперед православне богослов'я Візантії. Прийняття християнства в 988 р. поставило вимогу придбання для Руської Православної Церкви багатьох службових та церковно-освітніх книг. Християнство дало стимул для розвитку власної писемності на Русі, що породила незабаром таку видатну пам'ятку літератури, як глибоко патріотичне "Слово про Закон і Благодать" митрополита київського Іларіона. Усе це дозволило великому князеві Ярославу Мудрому заснувати при Софійському соборі першу на Русі публічну бібліотеку. В ХІ ст. в монастирях Києва й Новгорода писалися літописи про події загальнодержавного значення.
    За кілька століть в Київській Русі була створена висока християнська культура, яка виникла і зміцніла на ґрунті боротьби з язичницьким спадком. Християнство збагатило східнослов'янські народи новими науковими й філософськими поняттями, досі невідомими слов'янам. Прискорився розвиток древньоруської літературної мови, яка, за свідченнями літературознавців, "на середину ХІ ст. значно перевищувала за своїми виражальними та зображувальними багатствами чимало мов тодішнього європейського світу".
    Християнство мало всебічний вплив на культурне життя наших предків: на освіту й літературу, на живопис і архітектуру, на державні закони й політику тощо. Християнство визначило основу середньовічної культури нашої країни і тим поєднало слов'янський культурний світ і Київську Русь з культурними колами християнських народів Сходу і Заходу. Культура, що прийшла на Русь після прийняття християнства з Візантії, продовжувала далі розвиватися на ґрунті власної творчості. Це сприяло історичному самовизначенню Київської Русі та знаходженню нею свого місця у світовому історичному процесі.
 
 
Сектор з питань внутрішньої політики
та зв’язків з громадськістю
апарату райдержадміністрації
»