Також дивіться новини на facebook.com
Головна » Щоденники » Запис користувача: Адміністратор

Замість притулку – центр реабілітації

Добавлено Адміністратор Чт, 05/09/2013 - 10:47
     На Рівненщині з дітьми, що опинилися в складних життєвих обставинах, працюватимуть по-новому. Віднедавна із ними займаються у нововідкритому центрі соціально-психологічної реабілітації. За потреби діти зможуть проживати у закладі упродовж 9 місяців. Тут же вони навчатимуться. Та головне – із ними та їх батьками працюватимуть психологи, а також юристи. При центрі буде і «телефон довіри». Тож спеціалісти зможуть надавати консультації дистанційно, а за потреби виїжджати у проблемні сім’ї. Окрім цього заклад має усі шанси стати і методичною базою.
     Раніше діти, що опинилися у скруті, потрапляли у притулок. Тим часом там вони могли перебувати всього 3 місяці. А цього часу надто мало, аби влаштувати долю вихованців. Натомість у новоствореному закладі працюватимуть над тим, аби вивчити і вирішити проблему тієї чи іншої дитини і повернути її у сім’ю, або ж, якщо вона отримала статус позбавленої батьківського піклування, влаштувати до іншої родини, пояснив начальник служби у справах дітей облдержадміністрації Віктор Марчук.
     Із роботою нововідкритого центру соціально-психологічної реабілітації дітей ознайомився очільник області. За словами Василя Берташа, призначення цього закладу полягає у тому, щоб попередити соціальне сирітство. А, власне, на цьому й наголошує Президент України. Загалом за останні 5 років кількість дітей-сиріт та позбавлених батьківського піклування, яких вдалося охопити сімейними формами виховання, загалом по країні зросла приблизно на 20 відсотків і нині становить 82 відсотки. На Рівненщині ж один із найвищих показників – 92 відсотки. Втім у регіоні й надалі працюватимуть над влаштуванням таких дітей у родини, запевнив голова облдержадміністрації Василь Берташ.
     Тим часом у нововідкритому центрі, розрахованому на півсотні вихованців віком від 3 до 18 років, нині проживає 22 дитини. Серед них і 15-річна Діана. «Я у притулку вже майже 4 місяці. Тепер переїхала в цей центр. Мені приємне ставлення тутешніх працівників. Про нас тут турбуються, - каже дівчина. – Але невдовзі мене забере опікун. Я буду сумувати за цими людьми, та мені хочеться у сім’ю».
»