Не зреклися своїх традицій

     9 років тому з ініціативи директора Сарненського НВК «Школа-колегіум» ім. Т.Г. Шевченка Ніни Тіткової в закладі почали вивчати польську мову. Тепер вона в розкладі шкільних занять учнів з 1-го по 11-й клас. І хоча в старшокласників превалює профільне навчання, переважна більшість батьків віддає перевагу польській перед російською, розповідає кваліфікований учитель польської мови Ірина Ковтун.
     Тепер серед випускників колегіуму є студенти навіть четвертих курсів вузів Вроцлава, Любліна, Варшави. Саме про столицю Польщі, місто молодих людей, розповідають сарненці з захватом. Влітку велика кількість парків Варшави – чудове місце для навчання та відпочинку водночас. Особливо Lazienki, із королівським палацом, що розташований зовсім поруч. Тут багато спортивних центрів, басейнів, тенісних кортів, фітнес-клубів. Облаштовані велосипедні доріжки, дуже зручні для поїздок Варшавою велосипедом, адже саме цей вид транспорту користується найбільшою популярністю серед молодих людей. Спеціально розроблені мальовничі маршрути. Студенти можуть відвідувати факультативи та секції, що діють при навчальних закладах: мистецтво, танці, іноземні мови, бойові мистецтва, класи з інформаційних технологій, футбол, баскетбол та багато інших. А мережа мультимедійних кінокомплексів розміщена по всьому місту. Якщо ж захочете піти на концерт, завжди буде з чого вибрати: класична музика, джаз, рок. Окрім того, можна відвідати театри, музеї, виставки. Наприклад, у червні відбувається ніч музеїв, в які вхід безкоштовний, а від одного до іншого люди переїжджають у спеціально підготовлених старовинних автобусах. Це справляє незабутнє враження. У так званих студентських кафе - розмаїття страв з усього світу, зокрема, чеська, французька, індійська, італійська, іспанська, в’єтнамська і, звичайно, традиційна польська, кухні.

     Коли в Сарнах створили громадську організацію Польсько-Українська Дружба, то її керівник Андрій Данильченко запропонував Ірині Миколаївні поділитися досвідом набутих знань. Тож і дорослі, і діти дізнаються багато історичних фактів, відновлюють своє історичне коріння, вивчають мову. Дехто все життя прожив і не здогадувався, що дідусь чи бабуся були поляками. Скажімо, п. Малаш із Немович знайшов на горищі документи й польський хрест свого батька, який воював, тепер хоче отримати карту поляка.
     Буваючи в сусідній державі та зустрічаючись із українською діаспорою, вражає той факт, що люди не зреклися національних традицій. А пісень українських знають стільки, що соромно стає за себе, але гордість розпирає груди за рідну державу. Й у Ірини Ковтун є непереборне бажання відновити в Сарнах щось подібне до того, що бачила з дітьми в Польщі. Аби збиралися разом (адже приїжджають в ПУД з Костополя, Дубровиці, Рокитного), співали, спілкувалися й молилися. Так, 1 листопада в Польщі відзначали День усіх святих. А настоятель римсько-католицького костелу Преображення Господнього отець Владислав Лукасевич SAC проводив поминальну молитву в Сарнах. Спільнота нараховує кілька десятків парафіяан.
     Перед Другою світовою війною Сарни було містом військових, які охороняли східні кордони Польщі. Парафія ж заснована в 1921 році. Служби Божі відправляли в дерев’яному костелі. В 1936 розпочали будівництво нового, під покровительством Преображення Господнього. Але війна не дала його закінчити (на щастя, святиню тоді накрили дахом). Внаслідок війни й політичних подій того часу більшість парафіян виїхали в Польщу або загинули. Тепер отець Владислав знаходить зв’язки з іншими організаціями, й не лише в Україні, які допомагають книгами, навіть костюмами для організації свят. Тісно співпрацюють з Луцькою громадською організацією лікарів.
     А нещодавно настоятель привіз декілька екземплярів біографічного роману про Тараса Шевченка під назвою «Українські ночі або родовід генія», написаного польським письменником Єжи Єнджеєвичем ще у 70-х, який вперше надрукували в Україні. Це стало можливим завдяки сприянню Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку, сина та доньки перекладача книги, а також місцевих меценатів. Наклад невеликий - 500 примірників. Унікальна книга про Кобзаря, яку навіть пощастило тримати в руках,  присвячена 200-літтю з дня його народження, – одна з не багатьох про Шевченка, написаних закордонними літераторами.
     Польський письменник Єжи Єнджеєвич перейнявся творчістю та життям українського Кобзаря у 20-х роках минулого століття, коли навчався в українській гімназії. Написати книгу вирішив майже через півсотні років. Це сталось у Варшаві. Книга пережила три видання. Але вони не були доступні для українського читача, бо з’являлись у світ за кордоном.
     Випуск роману в перекладі Євгена Рослицького в Рівному став можливим за сприяння Віри та Богдана Бондаруків (Товариство української мови імені Тараса Шевченка, США), Дарії Даревич (Науков¬е товариство імені Тараса Шевченка, Канада), українських промисловців Сергія Блощаневича, Віктора Нагорнюка, Володимира Синяка, Олега Червонюка. Долучилися й меценати Володим¬ир Ковтунець, Світлана Богатирчук-Кривко, Людмила Маслій та Генера¬льне консульство Республіки Польщ¬а в Луцьку.
     Реалізовуючи на Сарненщині завдання Президента України щодо зміцнення міжнаціональної злагоди та порозуміння, задоволення культурних та освітніх потреб національних меншин, влада організовує заходи, що сприяють міжнаціональній злагоді та порозумінню, дбає про задоволення культурних та освітніх потреб. Так, у Сарненського НВК «Школа-колегіум» ім. Т.Г. Шевченка щороку проходять День Європи, Різдвяний Вертеп у римсько-католицькому костелі Преображення Господнього. Окрім того, школярі та вчителі беруть участь у фестивалях польської поезії, де займають призові місяця, змагаються на олімпіадах з польської мови.
     Хоча на Сарненській землі поляків проживає не так багато, з республіки приїжджають представники старшого покоління. Розшукують могили своїх рідних чи місця, пов’язані з їхнім минулим. І зворушливою є картина, коли старенькі плачуть, обіймаючи знайдене дерево чи камінь.
     Нещодавно «Сарненські новини» писали про співпрацю військової частини А-0153 з Надбужанським відділом прикордонної варти. А Сарненська міська рада входить до складу Асоціації міст України. Містами-побратимами є Длуголенка та Новий Двір Гданський Республіки Польща. Підтримують партнерські зв’язки з білоруським Лунінцем, радою ветеранів 397-ї стрілецької дивізії з Ростова-на Дону. Співробітництво полягає в обміні делегаціями, художніми та спортивними колективами, виставками, літературою, кінофільмами, фотоматеріалами, інформацією про життя та ведення міського господарства, організації різноманітних проектів. Так, у 2009 році в райцентрі побували делегації з Гміни Длуголенка та міста Новий Двір Гданський, які ознайомились з культурним, спортивним, духовним життям Сарн під час проведення Днів молоді та міста. Сарненці брали участь у святкуванні Днів Жулав і спортивних змаганнях серед міст-партнерів Польщі, Росії, Словаччини, Німеччини, України в м. Новий Двір Гданський. З 2009 року в Гміні Длуголенка працює волонтером представник міської громадської організації «Смарт». Одно слово, перспективи для подальшого польсько-українського співробітництва є.