На Рівненщині попереджують соціальне сирітство

     Зберегти родину, надати їй допомогу, а також зробити усе можливе для того, аби діти залишилися з рідними батьками. Такими є основні завдання фахівців із соціальної роботи, зазначив заступник голови облдержадміністрації Олексій Губанов. Він нагадав, що торік Президент України затвердив Національну стратегію профілактики соціального сирітства, де чітко визначено пріоритети – раннє виявлення складних життєвих обставин, профілактика негативних проявів у родин та збереження біологічної сім’ї дитини. Для цього й було розширено штат фахівців із соціальної роботи. 

     Так, нині на Рівненщині із сім’ями, котрі опинилися у складних життєвих обставинах, працюють 426 соціальних працівників. Вони практикують різні форми роботи. Зокрема, аби налагодити взаємостосунки у родинах, соцпрацівники Костопільського району проводять «сімейні сесії», розповів директор обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ананій Бучак. За його словами, метод полягає у тому, що під чіткою координацією фахівців члени родини спільно вирішують ту чи іншу проблему. Так, за допомогою таких сесій вдалося залагодити конфлікт між розлученою парою щодо місця проживання їхньої спільної дитини, а також попередити вилучення неповнолітніх через сварки матері та бабусі. Тим часом соціальні працівники із Рівного застосовують інноваційний метод – діяльність міні-груп. Так, завдяки взаємодії психолога, педагога, дільничного інспектора та лікаря вдається досягти інтеграційного підходу в роботі з сім’єю. Окрім того, аби поліпшити умови проживання та утримання дітей, фахівці сприяють у працевлаштуванні, допомагають одержати гарантовані державою виплати, вирішити проблеми боргів за комунальні послуги. Водночас, несумлінних батьків вчать елементарних навичок догляду за дітьми, веденню господарства, підсумував Ананій Бучак.
     Довідково: цьогоріч фахівці з соціальної роботи Рівненщини опікувалися майже 4 тисячами родин, у яких виховується понад 10 тисяч дітей. А це майже втричі більше, ніж торік. Завдяки такому посиленому супроводу та всебічній держпідтримці вдалося зберегти 43 сім’ї. Водночас майже сотня діток залишилися в родинах, а з закладів державного утримання до батьків повернули шестеро неповнолітніх. Тим часом із «групи ризику» вивели 2327 сімей, які вже повернулися до нормального життя.