Також дивіться новини на facebook.com

Інформація щодо причин прийняття НКРЕКП рішень щодо збільшення тарифів на окремі енергоносії та комунальні послуги

     Щодо тарифів на природний газ
     Інформація щодо роздрібних цін для потреб населення, встановлених з 1 квітня 2015 року постановою НКРЕКП від 03.03.2015 № 583
     
     Обґрунтування підвищення роздрібних цін на природний газ для населення
     Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» потреби населення у природному газі задовольняються за рахунок ресурсів газу власного видобутку, а у разі нестачі - за рахунок інших ресурсів НАК «Нафтогаз України», суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, у тому числі блочних (модульних) котелень, котелень, установлених на дахові та прибудованих, - з ресурсів імпортованого природного газу НАК «Нафтогаз України».
     За інформацією, наданою НАК «Нафтогаз України», на момент розрахунку цін на природний газ прогнозований річний обсяг споживання природного газу населенням у 2015 році - 14,5 млрд.м3, суб'єктів господарювання, які виробляють теплову енергію, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання - 6,8 млрд.м3. При цьому, планований обсяг видобутку товарного природного газу ПАТ «Укргазвидобування» для потреб населення на 2015 рік складе близько 12,8 млрд.м3.
     Таким чином, у 2015 році ресурсу газу власного видобутку не достатньо для забезпечення потреб населення природним газом у повному обсязі, тому виникає необхідність використання імпортованого природного газу.
     Основними факторами, які вплинули на зростання роздрібних цін на природний газ для потреб населення стали:
     дефіцит ресурсу природного газу, пов'язаний, зокрема, із зменшенням його видобутку;
     необхідність збільшення цін на товарний природний газ для газодобувних підприємств, які підпадають під вимоги статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та здійснюють продаж газу власного видобутку для потреб населення, у зв'язку із збільшенням ставки рентної плати за користування надрами (ставка збільшилась з 20 % до 70 % відповідно до норм Податкового кодексу) та з метою збільшення капітальних інвестицій у газодобувну галузь;
     зростання ціни на імпортований природний газ у зв'язку з девальвацією гривні до долара США;
     необхідність перегляду тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами у зв'язку, зокрема, з підвищенням граничного рівня ціни на природний газ, який використовується на виробничо-технологічні потреби газотранспортних та газорозподільних підприємств та зменшенням обсягів транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами та його постачання.
     Крім того:
     пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено здійснення НКРЕКП у І кварталі 2015 року перегляду цін на природний газ для споживачів та зменшення дефіциту ПАТ "НАК "Нафтогаз України";
     положеннями Меморандуму про економічну та фінансову політику (Лист про наміри від 27 лютого 2015 року № 3080/0/2-15 Уряду України і Національного банку України до Міжнародного валютного фонду) передбачено необхідність встановлення, зокрема, починаючи з 1 квітня 2015 року відповідної ціни на газ для потреб населення, що у подальшому сприятиме інвестиціям і нарощуванню власного видобутку газу;
 пунктом 2 розділу XII Угоди про Коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" у Верховній Раді України восьмого скликання, яка підписана Політичною партією "Народний фронт", "Блок Петра Порошенка", "Об'єднання "Самопоміч", "Радикальна партія Олега Ляшка" та "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина", передбачена поступова ліквідація перехресного субсидіювання (багаторівневої тарифної системи) шляхом встановлення цін і тарифів для всіх споживачів, включаючи населення, на економічно обґрунтованому рівні та одночасне здійснення переходу до адресних дотацій соціально вразливим верствам населення (протягом 2015-2017 років), приведення відпускних цін на газ власного видобутку для державних газовидобувних компаній до економічно обґрунтованого рівня з покриттям необхідних інвестиційних витрат, а також законодавче запровадження мораторію на встановлення нових пільгових цін і тарифів для окремих галузей промисловості, споживачів електричної енергії та газу;
     пунктом 7 Програми діяльності Кабінету Міністрів України передбачена ліквідація крос-субсидій, перехід до ринкових тарифів на природний газ та електроенергію, із синхронним запровадженням механізмів компенсацій для малозабезпечених верств населення.
     Враховуючи викладене, з метою приведення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення до економічно обґрунтованого рівня; забезпечення приросту власного видобутку природного газу; фінансової стабілізації газодобувних, газотранспортних, газорозподільних, газопостачальних підприємств і НАК «Нафтогаз України» та з урахуванням положень Меморандуму про економічну та фінансову політику, 3 березня 2015 року НКРЕКП в межах повноважень було прийнято постанову № 583 «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення».
     
     Нормативна база, що використовувалася при розрахунку роздрібних цін на природний газ для потреб населення, встановлених постановою НКРЕКП від 03.03.2015 № 583

     Постанова КМУ від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (із змінами).
     Постанова НКРЕКП від 31 березня 2011 року № 466 «Про затвердження Порядку встановлення роздрібних цін на природний газ для населення».
     Постанова НКРЕКП від 11 грудня 2014 року № 763 «Про затвердження Порядку формування, розрахунку та встановлення цін на природний газ для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток».
     Постанова НКРЕКП від 03.03.2015 № 502 «Про встановлення ціни на товарний природний газ власного видобутку для  ПАТ «Укргазвидобування».
     Постанова НКРЕКП від 03.03.2015 року № 503 «Про встановлення загального тарифу на транспортування природного газу, тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами, постачання природного газу»
     Закон України «Про засади функціонування ринку природного газу».
     Пункт 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».
     Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 "Про забезпечення споживачів природним газом".
     Меморандум про економічну та фінансову політику (Лист про наміри від 27 лютого 2015 року № 3080/0/2-15 Уряду України і Національного банку України до Міжнародного валютного фонду).

     Роздрібні ціни на природний газ для потреб населення

     Постановою НКРЕКП від 03.03.2015 № 583 «Про встановлення роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення» з 1 квітня 2015 року встановлено роздрібні ціни на природний газ для потреб населення (з урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом):
     у разі використання природного газу:
     для приготування їжі та/або підігріву води - 7,188 грн за 1 м3.
     для індивідуального опалення або комплексного споживання (індивідуальне опалення, приготування їжі та/або підігрів води):
     у період з 01 травня по 30 вересня (включно) - 7,188 грн за 1 м3;
     у період з 01 жовтня по 30 квітня (включно):
     за обсяг спожитий до 200 м3 природного газу на місяць (включно) - 3,600 грн за 1 м3.
     Зазначені роздрібні ціни на природний газ для потреб населення визначалися відповідно до Порядку встановлення роздрібних цін на природний газ для населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» (із змінами) та розраховувалися НКРЕКП виходячи із:
     середньозваженої ціни природного газу як товару, що видобувається суб'єктами, зазначеними у частині першій статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», та інших ресурсів суб'єкта, уповноваженого Кабінетом Міністрів України на формування ресурсу природного газу, що використовується для потреб населення (далі - уповноважений суб'єкт);
     питомих витрат уповноваженого суб'єкта, пов'язаних із закупівлею та реалізацією природного газу населенню;
     збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності (відповідно до Податкового кодексу України - 4%);
     загального тарифу на транспортування природного газу;
     середньозваженого тарифу на постачання природного газу;
     податку на додану вартість (відповідно до Податкового кодексу України - 20%);
     планованого річного обсягу споживання природного газу населенням, передбаченого прогнозним річним балансом надходження та розподілу природного газу;
     планованих річних обсягів розподілу природного газу для потреб населення, що видобувається суб'єктами, та інших ресурсів природного газу, що належить до інших ресурсів уповноваженого суб'єкта, передбачених прогнозним річним балансом надходження та розподілу природного газу.

Щодо тарифів на теплову енергію
     Згідно із нормами Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» НКРЕКП здійснює державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зокрема, встановлює тарифи на теплову енергію, а також тарифи на послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання гарячої води суб'єктам господарювання, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.
     Згідно зі статтею 20 Закону «Про теплопостачання» тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
     Статтею 10 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» передбачено, що тарифи на комунальні послуги суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво з урахуванням планованого прибутку.
     Механізм формування та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами та постачання, надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води визначається Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води (далі -Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, Процедурою встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво. транспортування, постачання, затвердженою постановою НКРЕ від 17.02.2011 № 244, а також Процедурою встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженою постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, від 20.06.2014 № 766.
     З 01 квітня 2015 року постановою НКРЕКП від 03.03.2015 № 584 граничний рівень ціни на природний газ для виробництва теплової енергії для потреб населення збільшено на 128,7% і встановлено на рівні 2994,30 грн/тис. куб. м (з урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для суб'єктів господарювання усіх форм власності, який справляється у розмірі 2 відсотків, тарифів на послуги з транспортування, розподілу і постачання природного газу за регульованим тарифом), а також відповідними постановами НКРЕКП з квітня 2015 року підвищена вартість виробництва теплової енергії ТЕЦ, ТЕС, КГУ, АЕС для потреб населення з урахуванням вказаних цін на природний газ.
     Внаслідок чого, з квітня 2015 року більшості суб'єктам господарювання у сфері теплопостачання, які підлягають державному регулюванню НКРЕКП, здійснено перегляд тарифів на теплову енергію для потреб населення, шляхом коригування паливної складової діючих тарифів, витрат на електроенергію, собівартості виробництва теплової енергії ТЕЦ, ТЕС, КГУ, АЕС.
     Рівень середньозваженого тарифу на теплову енергію для потреб населення збільшився майже на 71,8 %.
     До такої зміни тарифів на теплову енергію для потреб населення призвело коригування лише паливної складової та витрат на електроенергію, внаслідок зміни ціни на природний газ та тарифів на електроенергію.
     Слід зазначити, що близько 95% вартості в тарифах на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води (без податку на додану вартість) становлять витрати на теплову енергію, решта - витрати на утримання абонентської служби, вартість холодної води (складова послуги з централізованого постачання гарячої води), послуги банків по збору платежів від споживачів тощо.
     З урахуванням збільшення з 1 квітня 2015 року тарифів на теплову енергію для потреб населення, НКРЕКП прийнята постанова від 31.03.2015 № 1171 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України та набуває чинності з дати офіційного опублікування.
     До моменту набрання чинності постанови НКРЕКП від 31.03.2015 № 1171 діє постанова НКРЕКП від 17.10.2014 № 146 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.10.2014 за № 1376/26153).

Щодо тарифів на водопостачання та водовідведення
     Підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення пов'язано з постійним зростанням вартості складових (витрат) економічно обґрунтованої собівартості даних послуг, передбачених Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, які і формують структуру даних тарифів. В умовах постійного зростання складових тарифів, зокрема вартості електричної енергії, паливно-енергетичних та інших матеріальних ресурсів, податків, мінімальної заробітної плати, упродовж останніх років виникла невідповідність діючих тарифів фактичним витратам з виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Це, в свою чергу, негативно відобразилося на діяльності суб'єктів господарювання, стані систем централізованого водопостачання та водовідведення, якості надання послуг споживачам, функціонуванні галузі в цілому.
     Крім того, на сьогоднішній день підприємства галузі мають забезпечувати повернення кредитних коштів, отриманих від міжнародних фінансових організацій з метою модернізації та вдосконалення виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. При цьому фінансові витрати на сплату відсотків за користування отриманими кредитами включаються до собівартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. В свою чергу, до тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення включається плановий прибуток, як сума коштів, що перевищує суму повної собівартості і спрямовується на погашення основної суми запозичень по кредитним договорам.
     Таким чином приведення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення до економічно обґрунтованого рівня є необхідним заходом для належного функціонування підприємств водопостачання та водовідведення, які забезпечують споживачів питною водою.
     При цьому, встановлення економічно обґрунтованих тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення на рівні, який покриває всі витрати в собівартості цих послуг, є вимогою чинного законодавства України (Законів України «Про ціни та ціноутворення», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг»). Зокрема, відповідно до статті 10 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» тарифи на комунальні послуги суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планових витрат на їх виробництво з урахуванням планового прибутку.
     Встановлення тарифів на послуги у розмірі, нижчому за розмір економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, без визначення джерел для відшкодування відповідної різниці, у тому числі за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, не допускається.

Щодо тарифів на електричну енергію
     Тарифи на електричну енергію для побутових споживачів (населення) фіксовані та однакові на всій території України. Враховуючи соціальний фактор, перегляд рівнів тарифів на електроенергію для населення відбувається без урахування всіх чинників, що мають визначати їх рівні.
     Тарифи на електричну енергію для населення розраховуються за ринковою формулою відповідно до Порядку розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», та Тимчасової методики розрахунку роздрібного тарифу на спожиту електроенергію, тарифу на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та тарифу на постачання електроенергії, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 06 травня 1998 року № 564.
     Тарифи на електроенергію, що відпускається населенню, у квітні 1999 року було встановлено на економічно обґрунтованому рівні.
     Протягом тривалого періоду вони не змінювалися, лише у 2006 році тарифи на електроенергію для населення двічі збільшувалися по 25 % (з 1 травня та з 1 вересня). Наступна зміна тарифів для населення відбулася протягом 2011 та 2012 років шляхом впровадження блочних тарифів на електроенергію (введення градації різних рівнів тарифів для окремих груп споживачів в залежності від обсягів споживання). 1 червня 2014 року прийнято рішення щодо підвищення тарифів на електричну енергію для населення в межах від 10 % до 40 % в залежності від обсягів споживання електроенергії, середнє зростання становило 14%.
     Водночас, протягом 2006–2014 років відбулось зростання середньозваженого роздрібного тарифу на електричну енергію з 30,4 до 122,8 коп./кВт∙год з ПДВ, або в 4 рази.
     Зазначене пояснюється тим, що протягом 2006–2014 років відбулося суттєве зростання вартості енергоносіїв та відбувся об’єктивний процес зростання суми дотування окремих категорій споживачів внаслідок застосування фіксованих (знижених) тарифів на електроенергію (обсяги перехресного субсидіювання) відповідно до Законів України та рішень Кабінету Міністрів України.
     Дотації протягом 2006–2014 років зросли з 5,4 млрд грн до 40,8 млрд грн (без ПДВ) або в 7,5 разів. Так, за 2014 рік ці дотації склали 40,8 млрд грн (без ПДВ), що складає понад 30 % в структурі оптової ринкової ціни електроенергії (ОРЦ).
     Також, одним із факторів зростання середньозваженого роздрібного тарифу на електричну енергію є девальвація гривні до американського долара.
     У зв’язку з цим відбувався об’єктивний процес зміни рівня ОРЦ та витрат на її передачу і постачання в сторону збільшення. Внаслідок цього, у січні 2015 року діючі тарифи на електроенергію для населення відшкодовували лише близько 21% економічно обґрунтованих витрат з виробництва, передачі та постачання електроенергії. Тобто населення фактично оплачує в середньому менше ніж ¼ реальної вартості електричної енергії.
     Різниця в тарифах для населення між фіксованими та ринковими рівнями компенсується енергопостачальним компаніям через механізм дотацій за рахунок промисловості, залізничного транспорту, бюджетних організацій та інших споживачів. Тобто відбувається перехресне субсидіювання населення за рахунок інших споживачів. Таким чином, на сьогодні непобутові споживачі через необхідність дотування населення сплачують за електричну енергію на 26% дорожче.
     Отже, з метою економії енергоресурсів та зменшення навантаження на державний бюджет, пріоритетним завданням вдосконалення державної тарифної політики в електроенергетиці є приведення тарифів на електричну енергію для населення та інших споживачів, для яких застосовуються знижені тарифи на електроенергію, до економічно обґрунтованого рівня, що дозволить скоротити обсяги перехресного субсидіювання в електроенергетиці.
     Зважаючи на викладене, Комісія прийняла постанову від 26 лютого 2015 року № 220 «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню», що дозволить зменшити розрив між рівнем реальних витрат з виробництва, передачі та постачання електроенергії та фіксованим тарифом, за яким на цей час населення сплачує за спожиту електроенергію. Середньозважене зростання тарифів становить 45,2%.
     При цьому, з метою забезпечення додаткового соціального захисту малозабезпечених верств населення залишено систему блочних тарифів на електричну енергію. Починаючи з 1 квітня 2015 року передбачено об’єднання кількох тарифних груп в одну та коригування обсягів споживання, за якими диференціюється рівень тарифу на електроенергію.
     Слід зазначити, що при встановленні обсягів споживання електричної енергії, за якими диференціюються тарифи на електричну енергію, було враховано соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії, які передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 року         № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування». Крім того, ураховано те, що 42 % споживачів електричної енергії споживає на місяць до 100 кВт·год, і лише 2,1 % споживачів споживають понад 600 кВт·год електричної енергії на місяць.
     Звертаємо увагу, що розуміючи складність ситуації в умовах підвищення тарифів, Урядом передбачено низку заходів, які спрямовані на посилення соціального захисту населення.
     Головним механізмом забезпечення соціального захисту найбільш вразливих верств населення залишається Програма житлових субсидій, яка гарантує малозабезпеченим громадянам стабільність витрат на оплату житлово-комунальних послуг незалежно від зміни вартості послуг.
     Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних визначаються Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України  від 21.10.1995 № 848.
     Також постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування» внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998  № 1156 «Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних  послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії», якими встановлено відсоток плати домогосподарств за житлово-комунальні послуги у прямій залежності від розміру середньомісячного сукупного доходу на одну особу. Для більшості сімей відсоток плати буде зменшено. Чимало малозабезпечених сімей, які раніше не мали права на субсидію, тепер зможуть її отримати.
     Окремо необхідно звернути увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2015 № 106 «Про удосконалення порядку надання житлових субсидій» внесено зміни до Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848.
     Зокрема, зазначеною постановою спрощено процедуру оформлення субсидій (призначення субсидій відбуватиметься на підставі лише двох документів – заяви та декларації), запроваджено принцип призначення субсидії на підставі задекларованих заявником даних.
     Для призначення житлової субсидії заповнені документи потрібно надати (або надіслати поштою) до управління соціального захисту населення за місцем реєстрації.