Про децентралізацію на Сарненщині – перші підсумки

     Проведені соціологічні дослідження показують, що лише 12 відсотків громадян розуміють суть реформи децентралізації. Зміни до Конституції, які наприкінці серпня у 1-му читанні ухвалила Верховна Рада, кардинально змінюють систему місцевого самоврядування в країні. Але навіть до остаточного затвердження цих змін сам процес уже стартував – зі зміни структури доходів місцевих бюджетів і створення об'єднаних територіальних громад. Для чого це потрібно, і що ініціатори хочуть отримати в підсумку?
     Не все у реформі адміністративно-територіального устрою потребує закріплення в Конституції – фінансові зміни заклали ще в минулому році, у Бюджетному і Податковому кодексах, через що на місця було переорієнтовано більше податків, нині ж триває об'єднання територіальних громад, яких  в Україні вже утворено понад 180, і 159 з них підуть 25 жовтня на місцеві вибори. В нашому районі – це Клесівська громада, яка спільно з Карпилівською і Карасинською радами встигли прийняти відповідні рішення.
     Дали згоду на  об′єднання в межах перспективного плану затвердженого обласною радою Великовербченська і Кузьмівська ради з Степанською селищною громадою, Любиковицька, Люхчанська, Стрільська, Ремчицька, Тутовицька ради з Сарненською, а в решті громад в різних формах продовжуються обговорення і консультації з цього питання.

     Більшість рад не прийняли відповідних рішень, очевидно розмірковуючи, якщо громада  села заробляє на себе, то для чого нам «баласт» у вигляді десятка бідних сіл?  Але експертне середовище має іншу думку -  якщо місто, або селище стає центром територіальної громади, воно стає базою працевлаштування і оподаткування, і вся громада фінансує спільну соціальну установу – школу, будинок культури, лікарню. В об’єднаній громаді будуть всі установи, які зараз є в районному центрі, до якого добиратися не дуже зручно, особливо віддаленим селам.
     Про реформу місцевого самоврядування останнім часом багато пишуть в газетах, активно вона обговорюється і різноманітних програмах на телебаченні. З-поміж парламентських політичних сил категорично проти реформи виступає ВО «Свобода»,яка називає цю реформу «ще більшою централізацією».Об’єднання громад , вони вважають, призведе до повного краху маленьких сіл і містечок. Це така своєрідна форма глобалізації.
     «Є об’єктивний процес, – відповідає на цю тезу один із розробників реформи децентралізації Юрій Ганущак, – потреба в робочій силі в сільському господарстві неухильно падає. Це глобальні виклики, їх потрібно враховувати, їм неможливо опиратися». Саме для реагування на цей виклик, каже він, у Європі впровадили реформу адміністративно-територіального устрою. «Місто, яке стає джерелом надання роботи жителям села, відповідальне за створення інфраструктури у цьому селі. Успішність цієї реформи полягає в тому, що жити в селі стає престижніше, ніж у місті».
     Кількість сільських жителів (саме жителів, а не тих, хто задіяний у сільському господарстві), у Європі встановилась на рівні 25 відсотків У Латинській Америці, де такої реформи не було, 5 відсотків населення є фермерами, а 95відсотків живе у нетрях. «Якщо цього не робити, то це наше майбутнє», – переконаний Юрій Ганущак. Про модель, впроваджувану нині в Україні, він каже: «Формула дуже проста: живу в селі, працюю у місті. Доїжджаю кожен день по нормальній дорозі. Мої податки йдуть у загальний бюджет громади, а громада відповідальна за надання комфортних умов життя у мене в селі».
     З усього масиву нововведень найбільшої популярності набуло слово «префект». Хто він такий, і чим займатиметься? Префект є, по суті, представником державної влади на місці – це все, що після реформи має залишитися в регіонах від урядової вертикалі. Ця людина, за задумом, має контролювати законність рішень органів самоврядування (інститут префекта діятиме до районного рівня). У ВО «Свобода» застерігають, що це буде людина, яка зможе зупинити будь-яке рішення органу самоврядування – в тому числі, фінансове.
     В теорії і з огляду на європейський досвід, принцип, який закладається – держава контролює тільки законність рішень органів самоврядування. Вона не може казати, правильне рішення чи неправильне, грамотно розподілені кошти чи ні – вона може щось зупинити, тільки якщо це явно виходить за рамки закону. І у цьому – завдання префекта.
     Насправді, якими будуть його точні повноваження, ще невідомо: не ухвалений закон про префекта, повноваження цієї посадової особи в процесі розробки, про них дискутують експерти і міністерства. Так само і з посадою старости – це та ланка, через яку здійснюватиметься зв’язок ради громади з жителями села. Ця людина має збирати, в тому числі, бюджетні пропозиції – що саме треба зробити в селі, що побудувати, відремонтувати.
     Закон про місцеве самоврядування, адміністративно-територіальний устрій і префекта ­– те, що ще належить написати і ухвалити. Зміни до Податкового і Бюджетного кодексів, закони про об’єднання громад, про співробітництво громад і зміни до Конституції (у першому читанні) – нормативна база, яка вже розроблена.
     В райдержадміністрації створена і працює робоча група, яка займається питаннями формування територій об’єднаних громад. Запрошуємо до співпраці, консультацій ініціативні групи громадян, посадових осіб місцевого самоврядування, всіх небайдужих мешканців населених пунктів, які підтримують цю реформу -  щоб прискорити позитивні зміни на Сарненщині.