Соборна. Вільна. Неподільна! Моя Україна

     22 січня 2016 року відзначається День Соборності України – 97-ма річниця Акта злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки – знакової події в історії національного державотворення. Для України, яка після завершення Першої світової війни перебувала в епіцентрі геополітичного поділу світу, 22 січня 1919 року стало фактично початком нової ери у процесі формування нації.
     Слід зауважити, що День Соборності України є першим у низці свят загальнонаціонального масштабу, які відзначатиме Україна у 2016 році (20-та річниця Конституції України, 25-та річниця проголошення незалежності України тощо). Відзначення цих подій має на меті утвердити розуміння тривалого шляху боротьби за незалежність України, цінність для українців ідеї власної державності.
     Проголошення Акта злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки, як подія була значною мірою визначальною у вітчизняній історії, дала початок новому етапу формування української державності, та на цій основі сприяння усвідомленню громадянами своєї відповідальності за долю країни.

     22 січня ми згадуємо дві фактично рівнозначні за важливістю події української історії, які відбулися цього дня: проголошення у 1918 році незалежності Української Народної Республіки (Четвертий Універсал Української Центральної Ради) та об’єднання українських історичних земель рівно через рік – 1919 року у результаті проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР.
     24 серпня 1991 року відбулося відновлення української державності, знищеної внаслідок агресії радянської Росії проти УНР у 1917 – 1921 роках.
     Нині, як і тоді, процес національного державотворення відбувається в умовах російської військової агресії. Сьогодні українські воїни у районі проведення АТО, так само як і їхні попередники майже 100 років тому, відстоюють незалежність та соборність України. Дії схожі Росії тоді і зараз («гібридна» війна, невизнання країною-агресором присутності своїх військ на українській землі, створення та активна підтримка Росією маріонеткових «республік» та проросійських рухів в Україні.
     Національна єдність – це не тільки базова світоглядна цінність, а й обов’язкова передумова успішного спротиву зовнішній агресії, перемоги у «гибридній» війні, яку розв’язала проти України Російська Федерація. Щоб відстояти УНР, українцям забракло єдності і значною мірою саме через це боротьба за власну державу на початку ХХ століття зазнала поразки. Втрата ж Україною незалежності у результаті більшовицької окупації, силове нав’язування «російського» шляху розвитку у середньо- та довготерміновій перспективі призвели до мільйонних втрат від голодоморів, зокрема геноциду 1932 – 1933 років, репресій, депортацій та воєн, нищення духовності, тривалої та цілеспрямованої русифікації. Відтак українці мають усвідомити і врахувати помилки минулого та не допустити нині розколу у суспільстві, про який так мріє та який активно інспірує кремлівський режим.