13.07.2017 - роз”яснення щодо застосування норми частини другої статті 26 Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування”

  На численні звернення  страхувальників надаємо роз”яснення щодо застосування норми частини другої статті 26 Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999 №1105-XIV (в редакції від 28.12.2014).

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону  України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999 року №1105 (далі Закон № 1105) сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, з якої сплачувалися страхові внески до фонду, та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.  Законом України “Про державний бюджет України на 2017 рік” від 21.12.2016 №1801 визначено мінімальну заробітну плату у 2017 році – 3200 гривень.

Згідно п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати  (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальонообов”язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 26.09.2001 №1266 сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п”яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється  шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках  середньоденної заробітної плати  (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством (вагітність і пологи – 100 відсотків не залежно від страхового стажу), на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Відповідно до порядку нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, передбаченого  Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов”язкове державне соціальне страхування” від 08.08.2010 №2464, щодо застрахованих осіб, які здійснюють трудову діяльність  за основним  місцем роботи, у разі, якщо база нарахування єдиного соціального внеску - ЄСВ) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід). Відповідно до цього, дія норми ч. 2 ст. 26 Закону №  1105 про те, що у розрахунку на місяць сума  допомоги на місяць не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку, застосовується до застрахованих осіб за умови перебування у трудових відносинах тільки за основним місцем роботи.

Виходячи з вищевикладеного, у разі, якщо сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць є меншою за розмір мінімальної заробітної плати, то до суми допомоги по вагітності та пологах необхідно здійснити доплату, розраховану з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент  настання страхового випадку. В таких випадках розрахунок суми допомоги по вагітності та пологах необхідно провести шляхом ділення мінімальної заробітної плати на момент настання страхового випадку на середньорічну норму календарних днів ( 30,44) та множенням цієї суми на кількість календарних днів по ЛН (126 або 180). Таким чином, розрахунок допомоги вже здійснено із розміру мінімальної заробітної плати, тому суму допомоги в кожному місяці окремо коригувати не потрібно.