Інтерв'ю з головою Сарненської райдержадміністрації Ярославом Яковчуком

     Минуло 2 роки, як Сарненську райдержадміністрацію очолив Ярослав ЯКОВЧУК. Це - непростий період як для країни, так і району зокрема. Спад економіки, війна на сході боляче відображаються на життєдіяльності краю. Та все ж є й позитивні зміни в розвитку Сарненщини. Саме про них і попросила розповісти напередодні 26 річниці Незалежності України Ярослава Володимировича, бо всі знають про наш район у більшості тільки за гучними скандалами з незаконним видобутком бурштину, корупційними тощо…

     - Ярославе Володимировичу, розкажіть, будь ласка, з якими здобутками Сарненщина зустрічає 26 річницю Незалежності України?

     - За результатами соціально-економічного розвитку в першому півріччі район посів друге місце в області. Цьому передувала злагоджена робота всього народногосподарського комплексу, залучення інвестицій, вирішення проблеми з погашення заборгованості із заробітної плати у ВАТ «Сарненський комбінат хлібопродуктів», що тягнулася ще із 2009 року, а також виконання бюджетних показників усіма органами місцевого самоврядування. Тож хочу подякувати за співпрацю народному депутату, голові районної ради та міському, депутатам районної та міської рад, сільським головам.

     Та найбільшим досягненням, вважаю, те, що хоча район і не є сільськогосподарським, ввійшли в трійку районів області, які дали найбільший приріст сільськогосподарської продукції. Цього досягнули насамперед завдяки розвитку підприємства «Журавушка» с. Немовичі, що збільшило поголів’я курей і відповідно виробництво продукції. Зросло й поголів’я великої рогатої худоби (на 1 січня - на 142 голови), тоді як в інших регіонах воно різко скоротилось.

     Проте не все так добре з виробництвом товарної продукції підприємств добувної промисловості, оскільки нині є проблема із забезпеченням їх рухомим складом вагонів. Тобто товар є, а відвантажити в повному обсязі не можемо. Щоб успішно працювати й надалі, підприємства самотужки їх купують. Так ТОВ «ККНК «Технобуд» має вже свій одноденний рухомий склад, Селищенський гранітний кар’єр невдовзі також планує закупити 30 вагонів. Упевнений, що перебоїв із відвантаженням продукції надалі не буде. Тому зараз наше завдання – наростити виробництво товарної продукції, створювати нові робочі місця.

     - Багато говорили про залучення інвестиційних проектів у район. Чи можна вже казати про їх успішне втілення? Чи є інші напрацювання в цьому напрямку?

     - Наразі на завершальній стадії перебуває проект з будівництва підприємства ТОВ «Українські лісопильні» в с. Немовичі. Перші здобутки від його реалізації вже є – Немовицька сільська рада отримала 1,7 млн грн від права оренди на земельну ділянку. Якщо проект пройде погодження, то у вересні розпочнеться будівництво на ділянці 25 га. Працюватимуть на підприємстві 75 фахівців, а оскільки власники найматимуть суб’єктів господарювання, які здійснюватимуть доставку й відправлення лісу, то буде створено ще до 300 окремих непрямих робочих місць. Із відходів робитимуть паливо, а це також додаткові робочі місця.

     - Знаємо, що «Українські лісопильні» викупили майновий комплекс у промисловій зоні Сарн. Яка доля тих площ?

     - Наскільки я поінформований, депутати міської ради їм відмовили у наданні земельної ділянки в користування і тому виникла пропозиція реалізувати цей проект у Немовичах. Хоча, не можу зрозуміти й понині їх аргументацію. Санітарна зона там була б дотримана повністю (наприклад, таке виробництво працює в Костополі в межах міста). А технологія виробництва не передбачає застосування шкідливих речовин, як побоюється дехто. Тільки – розпиловка, сушіння та зрошування водою. Тобто громада міста втратила перспективу розбудови промислового потенціалу, як і нові робочі місця та наповнення бюджету.

     Перебуває в стадії обговорення і спільний проект з китайцями. Уже отримали дозвіл уряду Китаю та сертифікат Національного банку на введення інвестицій в Україну тощо. Нині майже всі проблеми вирішені, є керівник підприємства, що зареєстроване в Сарнах. У вересні мають надійти перші інвестиції – 500000 доларів США. Інвестори хотіли для реалізації проекту орендувати 30000 га землі для посіву льону й інших культур, бо льон має період сівозміни 5 років. А ще просили виділити 100 га для будівництва підприємства з його переробки. Земельні ділянки вже підібрали, інвестори мають затвердити пропозиції. Хоча якраз із ділянками й виникла проблема. Адже на початку 2000 років під час хаотичного розпаювання земель майже не залишили цілісних ділянок, які можемо запропонувати інвесторам, кожен із яких хоче отримати площу не менше 50 га з інфраструктурою, де зводитимуть виробничі потужності, щоб забезпечити повний технологічний цикл. Раніше над цим ніхто не задумувався. От і вийшло так, що місто Сарни з усіх боків оточене паями, тобто не має перспективи розвитку. Потрібно або скуповувати паї в людей, або, можливо, дехто відмовиться на користь райцентру від своєї власності.

     Завдяки інвесторам вдалося вирішити і проблему з ВАТ «Сарненський КХП». Новий власник, а це фірма із Норвегії, як уже зазначав, погасив усі борги товариства, нині ведуть підготовчі роботи з відновлення його діяльності. Тож є надія, що за рік–два воно розпочне роботу, а відповідно дасть поштовх і розвитку сільського господарства. Та мушу сказати, що працює воно на твердих сортах пшениці, яку в нашій місцевості не вирощують. Але в перспективі планують запустити лінію з виробництва круп та олії.

     - Так, але не такими темпами, як хотілося б. Аналізував види продукції, які вони виробляють, і прийшов до невтішного висновку. Овочів у нас практично ніхто не вирощує, навіть картоплю, що є для нашого краю основною культурою, не саджають її й такі великі сільськогосподарські підприємства, як «Случ» і «Маяк». А вирощують в основному тільки технічні культури для того, щоб забезпечити кормами поголів’я ВРХ, свиней, птицю.

     - Розкажіть про впровадження енергозберігаючих технологій у районі. Чи вже всі завдання виконали в цьому плані?

     - У 2014-2016 роках зробили чимало – перевели 16 котелень із природного газу на тверде паливо, замінили 44 котли в закладах бюджетної сфери. Залишилось 14 котелень, що споживають газ, але їх недоцільно переводити на тверде паливо. Реалізували проекти там, де термін окупності був до 3 років. Температурний режим в усіх закладах дотримують. Єдина проблема з теплом у СШР № 5 і гімназії, де послуги надає комунальне підприємство міської ради «Сарнитеплосервіс». Тому вивчаємо можливість і доцільність переведення їх на опалення електрикою. Впровадимо таке в музичній школі в Сарнах і протягом опалювального сезону проаналізуємо затрати й тоді вирішимо, чи встановлювати електрокотли в цих двох закладах.

     У цьому році в харчоблоках 9 навчальних закладів замість старого, подеколи ще часів СРСР, кухонного обладнання встановимо нове, сучасне. Це теж дасть можливість економити бюджетні кошти. Сподіваюсь, що до 1 вересня вдасться завершити всі роботи, оскільки щойно діти сядуть за парти, має розпочатися і харчування в школах. Поступово замінимо його в усіх освітніх закладах району.   

     - Хотілося б почути Вашу думку щодо добровільного об'єднання територіальних громад. Як відбувається воно на Сарненщині?

     - У нас, як і в усій Україні, створюють об’єднані територіальні громади, тобто відбувається передача повноважень від центральних органів влади місцевим. Нині в районі функціонує одна ОТГ – Клесівська, утворена у 2015 році. У жовтні відбудуться вибори в Немовицькій ОТГ, куди ввійшли Немовицька, Зносицька й Тинненська сільські ради. Нещодавно Вирівська сільрада прийняла рішення про об’єднання територіальної громади в складі Вирівської, Кам’яне-Случанської, Селищенської та Чудельської сільських рад. На мою думку, не важливо, де буде центр громади, а головне, щоб кожен мешканець населених пунктів зрозумів, що він хоче отримати від цього об’єднання, бачив перспективу свого розвитку. Якщо проаналізувати спроможність громад, а це 5 критеріїв, затверджених Мінрегіонбудом, то із 165 ОТГ України, Клесівська перебуває на 65 позиції, Немовицька буде ще нижче, оскільки матиме 50% дотацій. Згідно з методикою Мінрегіонбуду, громада спроможна тоді, коли має до 30% дотаційності, але люди так вирішили, тож хай розвиваються, аби було бажання працювати. Вирівська ж громада матиме, мабуть, найкращі позиції, тому що не буде дотаційною взагалі, оскільки на її території працюють три потужні підприємства.

     Зараз тривають перемовини про утворення Степанської громади, куди ввійдуть Степань, Кузьмівка, Малинськ Березнівського та Гута Костопільського районів. До кінця місяця маємо прийняти всі відповідні рішення. А от Кричильська, Коростська та Великовербченська сільські ради хочуть приєднатися до Сарн. Що ж, нехай об’єднуються, адже цей процес добровільний. Люхчанська, Стрільська, Любиковицька та Костянтинівська ради також самостійно, без запрошення, прийняли рішення про приєднання до Сарненської громади. Тепер слово за міською радою. Незрозуміло, чому депутати і міський голова зволікають. Адже фактично тільки міська рада гальмує процес об’єднання громад у районі. Упевнений, якщо Сарни приєднають ці всі ради, то зможуть успішно функціонувати.

     - Так, 18 серпня Центральна виборча комісія схвалила рішення про проведення в останню неділю жовтня виборів у Немовицькій ОТГ, готуємо документи про призначення виборів у Вирівській. Коли це буде, спрогнозувати важко, можливо, навесні наступного року. Хочу сказати, що зволікати зі створенням громад не варто, бо вони втрачають кошти на розвиток інфраструктури. Наприклад, Клесівська отримує їх уже 2 роки, а це до 12 млн грн додатково до інших вигод, що мають унаслідок децентралізації.

     - Болюче питання медичної реформи на Сарненщині. Створення госпітального округу. Як район справиться з цими завданнями?

     - У Рівненській області діятимуть 3 госпітальних округи – у Рівному, Дубні й Сарнах. Ми найпершими створили госпітальну раду, обрали голову, керуючись чинними нормативними документами. Функції її є виключно дорадчими: прийматиме рішення, якими рекомендуватиме органам місцевого самоврядування затверджувати на сесіях розподіл медичної субвенції, вибудовуючи напрямки діяльності кожного медичного закладу, що діє на теренах госпітального округу. Фактично місто Сарни від того, що буде в нас центр госпітального округу, виграє, бо матимемо лікарню інтенсивної допомоги, тобто обласну з усіма вимогами, що там є.

     Крім того, буде в Сарнах і кардіологічний центр. Проект утілюємо за рахунок коштів Світового банку. Розташовуватися він буде на першому поверсі пологового відділення. Документація вже готова, незабаром визначимо підрядника. Консультанти Світового банку, що працюють при обласному управлінні охорони здоров’я, підбиратимуть лікарів із відповідною кваліфікацією. На першому етапі приїжджатимуть бригади фахівців на оперативні втручання, навчатимуть наших лікарів.

     Послуги будуть безкоштовними для населення, та, мабуть, потрібно буде оплатити витратні матеріали. Або, за можливості, закуповуватимемо їх за бюджетні кошти хоча б для категорії хворих, які не можуть себе ними забезпечити. Все залежатиме від фінансових можливостей.

     Працюємо над впровадженням ще одного проекту Світового банку – реконструкція 5 амбулаторій району: у Великому Вербчому, Тутовичах, Любиковичах, Чудлі й Зносичах. Це будуть сучасні медичні заклади з відповідним обладнанням, де надаватимуть якісні медичні послуги. Впевнений, якщо здійснимо медичну реформу, коли кошти ходять за пацієнтом, той заклад, що надає якісні медичні послуги, зможе нормально функціонувати. В селах же має бути потужна амбулаторія, яка надаватиме допомогу реабілітаційного характеру, невідкладну тощо…

     - Хотілося б почути Ваш коментар із приводу розвитку шкільної мережі району.

     - Зараз у районі функціонують 54 загальноосвітні школи. Працюємо над створенням опорних. Уже діє така в Степані (має 4 філії – у Трудах, Дворці, Мельниці та Калинівці) і в Тинному, де створили всі належні умови для успішного навчання сільської дітвори. Однією із вимог Міністерства освіти є інклюзивне навчання. Тож дітей, які навчалися на індивідуальній формі, максимально переводимо на інклюзивну, бо це адаптація дитини в суспільстві, за нею буде закріплений помічник, що супроводжуватиме її. Зрозуміло, що це діти з особливими потребами, але маємо максимально їм допомогти влитися в суспільство.

     Ну і найочікуваніша новина для жителів Цепцевич. У вересні розпочнемо будівництво в населеному пункті нової школи. За сприятливих умов за три роки цепцевицькі школярі матимуть новий сучасний заклад на 880 учнів. Завершуємо роботи з проектування школи в Чабелі на 280 учнів, тож 2018 року, думаю, розпочнемо її будувати.

     Крім того, в грудні здамо в експлуатацію спортивний комплекс з трибунами на 700 посадочних місць у Сарнах, що на вул. Я. Мудрого. Він матиме баскетбольне, волейбольне та міні-футбольне поля, що дасть змогу приймати змагання й міжнародного рівня. У жовтні-листопаді маємо завершити роботи з проектування критого сучасного плавального басейну. Це вже перспектива 2018-2019 років.

     Крім того, цього року сподіваємося встановити 2 штучних футбольних поля у м. Сарни та с. Кричильськ завдяки співпраці з народним депутатом, який посприяв у виділенні субвенції на соціально-економічний розвиток. Адже кричильська команда «Горинь» грає у 1 лізі чемпіонату Рівненської області, тому маємо підтримати насамперед сільських спортсменів.

     - А чому саме віддаєте перевагу спортивним закладам, адже в районі є багато інших нагальних проблем?

     - Я - за здоровий спосіб життя. А скажіть, чим в основному зайняті наші діти? Тому повинні максимально створити умови, щоб у вільний від навчання час вони займалися, за бажанням, улюбленим видом спорту. Тож сучасна спортивна інфраструктура допоможе відволікти дітей, молодь від соціальної мережі, а проводити час з користю для здоров’я. У спорткомплексі діятимуть 2 борцівських зали, відтак вивільнимо площі в БДМ. Думаю, що ці капіталовкладення виправдані і в перспективі виграємо всі.

     До кінця року плануємо завершити реконструкцію музичної школи в місті. Щодо відновлення фасаду будівлі, на що звернув увагу Георгій Александрович, то про це йшла мова з підрядником ще до початку робіт, він отримав доручення максимально зберегти попередній вигляд приміщення. Сподіваюсь, що так і буде.

     У перспективних планах – будівництво нової школи в селі Вири. Свого часу сільська рада виготовила й проектно-кошторисну документацію, але її вже потрібно корегувати. А ще на часі капітальний ремонт садочка в селі Мале Вербче, там уже завершується тендерна процедура. Розробили проектні пропозиції зведення навчального закладу в колишньому селі Сарни, куди має ввійти садочок на 10 груп і школа на 22 паралельних класи.

     Зауважу, що одночасно будувати 5-6 об’єктів не можна. Маємо визначати перш за все пріоритетні завдання, завершити розпочаті проекти й тоді рухатися далі. Тож просив би в органів місцевого самоврядування й надалі сприяння й підтримки в реалізації цих завдань. Звичайно, сільські голови зі своїми маленькими бюджетами не можуть допомогти коштами, та здійснювати суворий контроль за виконанням робіт на об’єкті вони зобов’язані, адже експлуатуватимуть заклади саме місцеві громади, тож і робити все потрібно швидко і якісно.

     - Мабуть, однією з найбільших проблем району є стан дорожнього покриття. Як її вирішуєте, адже кошти для цього виділяють мізерні?

     - Сарненський район фактично коштів на відновлення доріг у цьому році не отримав, тільки на реконструкцію шляхопроводу і то за умови співфінансування – майже 1 млн 464 тис. грн маємо сплатити. Зараз працюємо над найпроблемнішими ділянками – до сіл Чемерне, Чудель, у Чабелі маємо відремонтувати 1 км у населеному пункті і 4 км - між Ясногіркою і Чабелем.

     - Ярославе Володимировичу, управляти найбільшим районом в області досить складно. І все ж, чи задоволені Ви тим, що вдалося зробити за цей час, що не вдалося зреалізувати, в чому розчарувалися?

     - За період перебування на посаді вдалося сформувати колектив однодумців, працюємо, як єдиний механізм, і чітко знаємо, хто за що відповідає. Не розпочинаю жодну справу, якщо не бачу кінцевого результату. Адже розпочати просто, а довести до логічного завершення дуже тяжко. Найбільше моє бажання – створити на Сарненщині комфортні умови для проживання. Це зачіпає багато галузей. Ми говорили сьогодні про освіту, медицину, менше зачепили культуру, але це теж одна з важливих сфер. Люди повинні мати можливість для відпочинку й проведення вільного часу. Найбільше непокоїть байдужість багатьох жителів краю до процесів, що відбуваються навколо них. Вони звикли замикатися в буденному житті. Спілкуючись із мешканцями населених пунктів, добре бачу, чого потребують. За можливості прагну допомогти. Візьмемо, наприклад, пільгове перевезення. Його відновили, хоча всього один день у тиждень, але за кошти районного бюджету. Підключили до фінансування й органи місцевого самоврядування: 50% - районний бюджет, 50% сплачує сільська рада в залежності від кількості пільговиків, які проживають на її території.

     Є ще багато задумів, бажань, але потрібно враховувати й ті процеси, що відбуваються в країні. Третій рік Україна перебуває в стадії війни. Нині в районі трохи затихла волонтерська діяльність, можливо, це продиктовано часом, можливо, армія більше забезпечена. Мабуть, мало хто знає, що за районом закріплений батальйон «Горинь», якому допомагаємо щомісячно. Намагаємось надати все, що просять, - від цвяхів до лісоматеріалів. Допомагаємо і Луганській області, Харківській. У районі проживають до 38 переселенців, хто хотів працевлаштувався, знайшов житло. Тобто, проблем у них немає.

     - У кожного мешканця району є своя думка про владу. Не можу дати чіткої оцінки, бо немає даних досліджень, можу тільки робити висновки зі спілкування з жителями тих чи інших населених пунктів. Якщо людина приходить, значить хоче отримати допомогу, відповідно в неї є певний рівень довіри до влади. Ключові питання, з якими звертаються громадяни: допомога на лікування, працевлаштування, але найбільше звернень щодо земельних, хоча вони не в наших повноваженнях, це прерогатива органів місцевого самоврядування.

     З учасниками АТО проблему з виділенням земельних ділянок фактично вирішили. Є деякі нюанси в тих, хто хоче отримати її в с. Люхча. Та є певні проблеми і з тими, що видали в колишньому селі Сарни. Під час нещодавньої зустрічі із військовослужбовцями дійшли до згоди. Підведемо на масив воду, газ і світло. Всі інші питання також вирішуватимемо разом.

     - Наша розмова відбувається напередодні Дня Незалежності України. Що б Ви хотіли побажати краянам з нагоди свята?

     - Напередодні Дня Незалежності України бажаю всім міцного здоров’я, мирного неба. Насамперед звертаюсь до військовослужбовців, які стоять на захисті нашої незалежності, до волонтерів, матерів, дітей, які чекають своїх синів, чоловіків, батьків з фронту, і до всіх сарненців. Тільки спільною працею зробимо зміни на краще в Україні. Якщо кожен із нас на своїй ділянці роботи вкладатиме душу й серце в розвиток держави, то житимемо в найкращій країні.

     Пам’ятаймо, що в нас є не лише зовнішній, а й внутрішній ворог, і всі, хто хоче добра Україні, повинні боротися з проявами безвідповідальності, неорганізованості та непрофесійності. Це ключові риси, що заважають країні розвиватися швидкими темпами. Адже більшість мириться з корупцією в повсякденному житті, ухиляється від сплати податків, думаючи, що держава від цього не збідніє, завдаючи непоправної шкоди. Щоб щось змінити в країні на краще, потрібно змінитися самим, бо від цього залежить наше життя, сьогодення й перспективи. Нині маємо фундамент важливих змін, тобто їх стіни ще зводять, але – незворотні. Живемо в період, коли Україна за 26 років незалежності перебуває в стадії реформування, це принесе нам тільки позитивні зміни. Тому кожному жителю району бажаю щастя, миру, родинної злагоди, віри в краще майбутнє. З Днем Незалежності вас.