Деякі питання утворення об’єднаних територіальних громад

     Багато запитань виникає з приводу того, коли ОТГ вважається утвореною — з моменту прийняття рі­шення про добровільне об’єднання або з моменту проведення перших виборів до ради ОТГ. Закон має чітке визначення моменту утворення ОТГ, зокрема, вона вважається утвореною з дня набрання чинності рі­шеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровіль­не об’єднання територіальних громад. Проте реалізову­вати повноваження ОТГ може лише після проведення перших виборів до її представницького органу — ради ОТГ.

Нюанси добровільного приєднання до ОТГ

     Актуальним на сьогодні є питання добровільного приєднання до ОТГ. Кількість ОТГ щорічно зростає, більшість з них демонструє високі показники розвит­ку. Все це спонукає суміжні до них громади розглядати можливість приєднання. Ініціативи приєднання суміжних громад виходять і від вже утворених ОТГ. Разом з цим, в процесі добровільного приєднання до ОТГ слід звер­тати увагу на положення законодавства, які створюють певні межі та регламентують чіткі умови та процедуру добровільного приєднання.
     В першу чергу слід визначитись з тим, яка ОТГ може бути визнана спроможною. Так, передбачаєть­ся, що КМУ може визнати ОТГ спроможною за умови її утворення навколо населеного пункту, визначеного перспективним планом формування територій громад АР Крим, області як адміністративного центру ОТГ, а також якщо кількість населення ОТГ становить не менше половини кількості населення територіальних громад, які мали увійти до такої ОТГ відповідно до пер­спективного плану формування територій громад АР Крим, області.
     Тобто, громада має об’єднатися навколо адміністра­тивного центру за перспективним планом та включати не менше половини кількості населення територіальних громад, які мали увійти до такої ОТГ відповідно до пер­спективного плану.
      Якщо рада ОТГ прийняла рішення про відмову у наданні згоди на добровільне приєднання до неї іншої територіальної громади за її ініціативою, КМУ може ска­сувати рішення про визнання такої ОТГ спроможною.
     Добровільно приєднатися до ОТГ, визнаної спро­можною, має право суміжна сільська, селищна тери­торіальна громада, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад АР Крим, області належить до цієї ОТГ. Тобто громада повинна бути су­міжною та належати до даної ОТГ за перспективним планом.
     Виходячи із вищенаведених положень, вбачається, що основою в процесі добровільного приєднання є пер­спективний план формування територій громад області. Проте на практиці досить часто виникають ініціативи приєднання до ОТГ, межі якої повністю співпадають з межами, затвердженими перспективним планом. Фак­тично в такому випадку треба проходити повну проце­дуру добровільного об’єднання та змінювати перспек­тивний план під новий формат такої ОТГ.
     Окрім цього, на мою думку, проведення додаткових виборів депутатів є можливим лише у випадку добро­вільного приєднання до ОТГ в межах одного перспек­тивного плану. При об’єднанні з вже повністю утвореною в межах перспективного плану ОТГ така можливість не передбачена.
     Поширеним є також запитання, чи може ОТГ ініці­ювати процедуру добровільного приєднання суміжної територіальної громади? Відповідно до Закону № 157 ініціаторами добровільного приєднання до ОТГ можуть стати лише визначені законом суб’єкти суміжної тери­торіальної громади. Так, ч. З ст. 81 зазначеного Закону передбачається організація вивчення пропозиції щодо ініціювання приєднання лише сільським або селищним головою.
     Таким чином, ініціювати приєднання можуть лише селищні, сільські ради. При цьому ОТГ розглядає про­позицію про добровільне приєднання та не може бути ініціатором добровільного приєднання. Така ініціатива має виходити від суміжної сільської або селищної тери­торіальної громади, яка відповідно до перспективного плану формування територій громад належить до даної ОТГ.

Помилки в процесі організації роботи ради ОТГ

     Процес утворення ОТГ є досить складним, проте найбільша кількість помилок виникає не в процесі об’єд­нання, а в процесі організації роботи ради ОТГ після проведення перших виборів. Наведемо найбільш типові з них.
     Порядок обчислення скликань рад ОТГ, вибори до яких відбулися в 2015-2017 роках. Моніторинг рішень сільських, селищних, міських рад ОТГ з різних областей України, які оприлюднені на їх офіційних сайтах, демонструє, що ними використову­ється різний порядок скликань відповідних рад: перше, сьоме, восьме.
     Згідно зі ст. 46 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною вибор­чою комісією не пізніш як через два тижні після реєстра­ції новообраних депутатів ради в кількості, яка забез­печує повноважність складу ради відповідно до ст. 45 цього Закону. Таким чином, у новоствореній ОТГ сесії обліковуються починаючи з першої і далі.
   Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок об­числення скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад)» скликання всіх представницьких органів місцевого самоврядування (рад) мають єдиний порядок обчислення.
      Відлік скликань представницьких органів місцевого самоврядування (рад) розпочинається із скликання, об­раного на виборах 1990 року, яке є першим скликанням. Таким чином, у сільських, селищних, міських радах ОТГ, перші вибори до яких відбулися у 2016 та 2017 роках, наразі 7 скликання. Використання іншого порядку об­числення скликань є порушенням чинного законодавства.

Структура виконавчих органів ради ОТГ та штат­ний розпис.

     Розповсюдженою є ситуація, коли на першій сесії рада ОТГ призначає в. о. старости, затверджує заступ­ників сільського, селищного, міського голови. Разом з цим, досить часто затвердження структури та штатного розпису ради ОТГ відбувається пізніше — на наступних сесіях.
   У такому випадку виникає ситуація, коли посади, на які відбулося призначення, не передбачені ані в струк­турі, ані в штатному розписі відповідної ради. Тому ре­комендується робити призначення в. о. старост, затвер­дження заступників сільського, селищного, міського голови одночасно із затвердженням структури та штат­ного розпису ради ОТГ.
    Також поширеною є помилка, коли старост залиша­ють в структурі сільських, селищних рад, які знаходять­ся в стані припинення. Правильним же є внесення посад старост до структури ради ОТГ.

Кадрові питання. Особливості звільнення при ре­організації шляхом приєднання.

       Багато запитань виникає з приводу того, коли не­обхідно попереджати працівників про майбутнє ви­вільнення після утворення ОТГ. Деякі ОМС починають попереджати працівників навіть до проведення перших виборів до ради ОТГ. Це не є вірним, адже робити по­передження необхідно лише після проведення виборів та прийняття рішення про припинення юридичних осіб сільських, селищних рад шляхом реорганізації (приєд­нання) до юридичної особи ради ОТГ.
     Важливим є те, що видати розпорядження про по­передження необхідно у строк не пізніше ніж за 2 міся­ці до передбачуваного вивільнення (тобто закон дозво­ляє попереджати раніше і забороняє скорочувати цей строк). Проте, якщо звільнення відбудеться пізніше 2 місяців — це не буде порушенням. Законом визначена лише мінімальна межа строку попередження.
   Необхідно також звертати увагу на те, що у зв’язку з відмінностями процедур припинення юридичної особи шляхом реорганізації і ліквідації Кодексом законів про працю України встановлено певні відмінності порядку звільнення працівників юридичної особи, що припиня­ється. Зокрема, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП дозволя­ється розірвання трудового договору з ініціативи влас­ника або уповноваженого ним органу за наявності змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання під­приємства, установи, організації, скорочення чисельно­сті або штату працівників.
     Разом з цим, згідно з ч. З ст. 36 КЗпП у разі реор­ганізації підприємства (злиття, приєднання, поділу, ви­ділення, перетворення) дія трудового договору праців­ника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 цього Кодексу).
     Отже, п. 1 ст. 40 КЗпП реорганізацію визначено як окрему підставу розірвання трудового договору з ініціа­тиви власника або уповноваженого ним органу. Однак згідно з ч. З ст. 36 КЗпП при реорганізації припинення трудового договору з ініціативи власника чи уповнова­женого ним органу можливе лише у разі скорочення чи­сельності або штату працівників.
   Таким чином, якщо при реорганізації не відбува­тиметься скорочення чисельності або штату праців­ників, сам факт проведення реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) не може бути підставою для розірвання трудового дого­вору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
    Звільнення колишніх сільських, селищних голів та секретарів відповідних рад має специфіку. Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону № 280 повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день від­криття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України від 11.07.02 р. № 93-І\/ «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання. Частина 1 ст. 49 Закону № 280 містить ті ж положення і поширюється на секретаря, адже секретар обирається з числа депутатів.
     Тобто останнім днем роботи сільського, селищного голови та секретаря відповідної ради є день відкриття першої сесії ради ОТГ. В деяких ОТГ припускаються по­милки, коли секретар ради, яка увійшла до складу ОТГ, продовжує працювати після проведення першої сесії ради ОТГ.
     Проведення реорганізації шляхом приєднання. Припинення юридичних осіб сільських, селищних рад, що об’єдналися.
    Частиною 4 ст. 8 Закону № 157 передбачено реорга­нізацію юридичних осіб сільських, селищних рад тери­торіальних громад, що об’єднались та розміщені поза адміністративним центром ОТГ, шляхом приєднання до юридичної особи — сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі ОТГ. Тобто від­бувається припинення та реорганізація лише сільських, селищних рад територіальних громад, які розміщені поза адміністративним центром ОТГ.
     Щодо сільської, селищної ради, яка розміщена в ад­міністративному центрі ОТГ, то відносно неї вносяться зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань. Як юридична особа вона не припиняється.
   Державна реєстрація проводиться без попереднього повідомлення реєстратора про рішення про припинення (реорганізацію) місцевих рад територіальних громад, що об’єдналися, і здійснюється лише після проведення процедури реорганізації. 
     Трапляються випадки, коли заява до реєстратора подається до завершення процедури реорганізації та складання передавальних актів, що суперечить нормам чинного законодавства.
   При цьому припинення юридичних осіб сільських, се­лищних рад, що об’єдналися, можливе лише після скла­дення передавальних актів та затвердження їх радою ОТГ. Лише після цього подається заява до реєстратора.

 М.Трипольська, голова Запорізького РВ ВГО «Асоціація адвокатів України»,  регіональний  консультант Асоціації міст України, к.ю.н., доцент