Громада, район чи область: хто на Рівненщині будує школи, а хто ремонтує сільські дороги?

     З нового року – у вільне плавання. З 2021-го усі 64 територіальні громади Рівненщини розпочинають самостійне життя. Місцеві вибори поставили крапку у децентралізації і нові правила стали однаковими для усіх – для досвідчених та тих, хто лише розпочинає свій шлях.

     Стартові можливості хороші: влада на своїй території, фінансова незалежність та власне майно. Проте успішність громади визначається не лише цими показниками. Головний критерій – ефективне управління територією та її ресурсами. Голова громади наодинці справитися з цим завданням не може. Його партнерами мають стати депутати місцевої ради та й самі мешканці громади.

     Тож, хто за що відповідає у громаді та до кого звертатися людям?

     Голова громади – в першу чергу це велика відповідальність.

     Бугринська громада – це одна із перших громад, що утворилася на Рівненщині шляхом об’єднання. Її керівник Сергій Пилипчук (на фото справа) – вже вдруге обраний на посаду голови. Досвід в управлінні має понад 5 років.

     «Голова громади – в першу чергу це велика відповідальність. Нам довелося прийняти на баланс громади усі соціальні заклади. Від нашого управління стала залежати доля садочків, шкіл, амбулаторій, клубів, місцевих доріг тощо», - пригадує Сергій Пилипчук.

     Закупівля харчування у дошкільні заклади, виплата зарплати для вчителів, нарахування субсидій, ремонт сільських доріг або ж будівель, облаштування майданчиків, освітлення вулиць, вивезення сміття, благоустрій тощо. Такі питання належать до повноважень громади. 

     За словами Сергія Пилипчука, самому керівнику важливо не лише вирішувати проблеми мешканців, а й йти до людей та розпитувати про їхні проблеми.

     «Як один із прикладів, ми вирішили економити на опаленні. Перевели більшість соціальних закладів на альтернативні види палива. Створили комунальне підприємство, що заготовляє щепу для твердопаливних котлів завдяки дробилці. Це дало можливість самотужки постачати сировину для опалення закладів. Зекономили на блакитному паливі – з’явилася можливість закупити ноутбуки для шкіл або ж посуду харчоблоки», - розповідає Сергій Пилипчук.

     І таких першочергових питань в громаді – безліч. Тому важливо було вибудувати певну Стратегію розвитку громади. Треба чітко розуміти, які питання необхідно вирішити вже, а які – на перспективу. При цьому важливо, щоб території розвивалися рівномірно, треба враховувати й інтереси найвіддаленіших сіл.

     Щоб вирішити важливі питання, громада напряму з державного бюджету отримуватиме кошти. 

     Розпоряджатися коштами керівник громади не може, рішення про фінансування приймають місцеві ради. Тому, для розвитку громади та комфортного проживання у ній мешканців, голова та місцеві депутати мають стати партнерами. При цьому, голова і депутати – підзвітні перед громадою.

     Не залишила осторонь реформа децентралізації і райони. 

     Замість 16 залишиться 4 райони – Рівненський, Вараський, Сарненський та Дубенський. Більшість  функцій від районних адміністрацій передані до територіальних громад. В райцентрах залишаються поліція, прокуратура, різноманітні інспекції. Загалом таке укрупнення рівномірно навантажить роботу РДА, зменшить дублюючі функції, зменшить витрати на їх утримання.

     Спільні інтереси громад Рівненщини мають вирішуватися на загальнодержавному рівні. 

     Що стосується більш дороговартісних проєктів, тут включаються обласні адміністрації. Наприклад, таке фінансове навантаження як будівництво шкіл, садочків бюджет громади не може потягнути. Тому голова спільно з депутатами мають лобіювати їх на рівні області, щоб отримати допомогу від держави завдяки різним програмам.

     Окрім того, місцеві адміністрації слідкують за дотриманням законів та Конституції України на території громади.

     Соціальний захист – важливе завдання децентралізації

     На території громади мають повноцінно працювати органи соціального захисту, від чого залежить надання послуг для населення.

     Влаштування на роботу, оздоровлення дітей, нарахування пенсій, субсидій, пільг та інших виплат. І це не повний перелік різних допомог для людей. Вкрай важливо, щоб вони надавалися за принципом «єдиного вікна». Це дозволяє мешканцям населених пунктів громади отримати адміністративні послуги соціального характеру без зайвого клопоту, за місцем проживання, та зекономити час, зусилля та кошти. Адже раніше доводилося для збору та подачі документів неодноразово подорожувати до районного центру. Це може бути ЦНАП або ж відділи соцзахисту. Такі структури можуть надавати послуги для двох-трьох громад. Це передбачено Законом України про співробітництво. Головне – щоб сервіс соціальних послуг був доступний та комфортний для людей.

     «З 2021 року децентралізація на Рівненщині має запрацювати на повну, - відзначає голова Рівненської ОДА Віталій Коваль. - Обласна адміністрація зацікавлена у цьому, адже громади мають розвиватися, а жителі області мають знати - до кого їм звертатися з тих чи інших питань. Для цього для голів громад ініціюємо семінари, а під час поїздок у райони будемо зустрічатися та спілкуватися».

     Зокрема, плануються семінари на теми щодо формування бюджетів, участь громад у різних державних програмах та проектах, організація роботи на місцях тощо

     Зараз децентралізація знаходиться в точці неповернення. Ніхто навіть не думає про вороття до старих радянських форм управління державою на місцях. Найголовніше завдання територіальних громад на сьогодні – це придивитися до власних можливостей, прислухатися до думки жителів та спільно розвивати власну територію.

     Спільна взаємодія на місцях – і є головною метою реформи децентралізації.