Також дивіться новини на facebook.com

Любити рідну Україну так, як любив її Шевченко

    На початку весни щорічно Україна відзначає Шевченківські березневі дні. Цього року ВЕЛИКОМУ КОБЗАРЕВІ виповнилося 196 років від дня народження українського Генія, Пророка Тараса Шевченка, 10 березня – 149-та річниця від часу його смерті.

9 березня 2010 року на площі біля пам’ятника Т.Г.Шевченку відбувся мітинг з нагоди 169-ї річниці з Дня народження Тараса Шевченка.
Участь у мітингу взяли виконуючий обов’язки голови райдержадміністрації Сергій Потапович, голова районної ради Микола Добриднік, Сарненський міський голова Леонтій Ніколайчук.
Як зазначив Сергій Потапович: "у славній плеяді безсмертних класиків літератури геніальний співець українського народу по праву стоїть поряд із найвеличнішими титанами думки й слова. Т.Г.Шевченко — центральна постать українського літературного процесу XIX ст.
Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу.
Для багатьох поколiнь українцiв - i не тiльки українців – Шевченко великий і вічний, невичерпний i нескінченний. Волею iсторiї вiн ототожнений з Україною i разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе новi днi i новий досвiд народу, вiдзиваючись на новi болi й думи, стаючи до нових скрижалiв долi. Вiн росте й розвивається в часi, в iсторiї i нам ще йти i йти до його осягнення.
Тарас Шевченко був вiдданим сином поневоленого українського народу i прагнув його визволення, був справжнім сином своєї Батьківщини. Шевченко був просто Людиною в родовому значеннi цього слова, при тому, що був сином свого часу i свого народу, подiляв їхнi вади в малому, але у великому, значному йшов на цiлу епоху попереду. Знав свiй обов'язок перед вселюдською сiм'єю народiв, але мав мужнiсть i тiй сiм'ї народiв нагадати про її вселюдський обов'язок перед своєю українською нацiєю, без рiвноправного утвердження якої свiт буде неповний i несправедливий, отже, i не матиме виправдання перед совiстю й розумом.
Шевченко, в певному розумінні, дав українському народові розуміння його долі, потреб і завдань перед обличчям майбутнього - з погляду загальнолюдської історії та боротьби, загальнолюдських завоювань розуму і духу; з висоти найпередовіших ідеалів і уявлень свого часу. Давши людству краще з українського, він водночас дав Україні краще із уселюдського.
Тож завдяки невичерпній силі своєї душі та генію поетичного слова Тарас Шевченко зробив невід’ємний та визначний внесок у розуміння, збагачення та поширення духовної сутності українського народу.
І ми в ім’я великого поета, в ім’я своєї Батьківщини повинні любити рідну Україну так завзято й пристрасно, як любив її Шевченко".

По закінченню мітингу, керівництвом району були покладені квіти до пам’ятника Т.Шевченку.